Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чужовірний

Чужовірний, -а, -е. Иновѣрный. Наша аристократія... сталась би чужовірною. К. ХП. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЖОВІРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЖОВІРНИЙ"
Гайдабура, -ри, м. Разбойникъ. К. Досв. 209, 218.
Дзи́ґа, -ґи, ж. 1) Волчекъ, юла. Крутиться як дзиґа. Ном. № 5756. Біга як дзиґа. ЗОЮР. І. 147. 2) Вертлявый, рѣзвый человѣкъ, непосѣда. Ум. Дзи́жка.
Закача́ти, -ся. Cм. закачувати, -ся.
Засторчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = застромити. В болото вершу засторчив. Греб. 369.
Навпросте́ць нар. Напрямикъ, прямикомъ. Від серця до Бога навпростець дорога. Ном. № 94. Навпростець тілько ворони літають. Посл. Хиба він знає, куди до раю навпростець? Св. Л. 57.
Обіспати, -сплю, -спиш, гл. Заснуть. Люде вже облягли та обіслали. КС. 1883. XII. 698.
Поживок, -вку, м. = поживність. Щось мало поживку з сієї мухи. Левиц. І. 147.
Пораза, -зи, ж. Рана. Вона його задушила видно, бо не було на йому ніякої порази. МВ. ІІ. 189.
Псячий, -а, -е. = песький. З псячого хвоста сита не буде. Чуб. І. 279.
Сьогобіцький, -а, -е. = сьогобічний. Хто не був по сей бік Дніпра, жадної тями не має про сьогобіцьку Україну. Св. Л. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУЖОВІРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.