Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чудотвор

Чудотвор, -ра, м. = чудотворець. (Казка) про Оха — чудотвора. Чуб. II. 372.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДОТВОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДОТВОР"
Галадун, -на, м. = галадущик. Желех.
Джеджо́ра, -ри, ж. Соя, сойка, Corvus glandarius. Вх. Зн. 14.
Доріка́ння, -ня, с. Укоризна, упреканіе, упрекъ. Сміливі дорікання і горді протести Іова здавались би сучасникам Вздри і Неемії богозневагою. К. Іов. VII. Було не витерпе єї дорікання за ту горілочку і надає їй бебехів. Стор. МПр. 153.
Кайданиці, -ць, ж. мн. = кайдани. Вбрали б ноги в кайданиці, а руки а скрипиці! Тото тобі, леґінику, за чужі ягниці. Шух. І. 204.
Лоски́ря, -рі, ж. Рыба: Blicca argyroleuca. Браун. 26. Ум. лоски́рька.
Немилий, -а, -е. 1) = нелюбий. Світ мені став немилий. Усе немиле, як здоров'я нема. 2) = нелюб. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити. Мет. 71.
Нося, -сі, м. дѣтск. Носъ.
Нюхнути, -хну, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ ню́хати. Тільки що нюхнув — та ачхи! Рудч. Ск. І. 4.
Порозгортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и розгорнути, но во множествѣ.
Пригребиця, -ці, ж. 1) Погребница, передняя часть погреба, сводъ надъ ступеньками, ведущими въ погребъ. 2) Входъ въ помѣщеніе съ гончарнымъ горномъ. Вас. 180. 3) У колесниковъ: входъ въ яму, служащую для склада топлива и сообщенія съ топкой. Вас. 146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУДОТВОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.