Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чохла

Чохла, -ли, ж. Обшлагъ на рукавѣ рубахи, манжета. Чуб. VII. 415. Г. Барв. 219. Оце ще комір та чохли повшивати, та й дошита сорочка буде. Пирят. у. Іде козак улицею, чохлами махає. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОХЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОХЛА"
Біличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ білиця. 2) Имя бѣлой собаки. Вх. Зн. 68.
Визеленити, -ню, -ниш, гл. Испачкать о траву. Визеленив сорочку. Конст. у.
Добич, -чі, ж. 1) Добыча. Рудч. Ск. І. 145. Мкр. Г. 14. Ми з тобою, Лебеденьку, пили та гуляли, ми з тобою, Лебеденьку, одну добич мали. Чуб. V. 962. 2) Скотъ. Желех. Ум. Доби́ченька. Макс. (1849) 30.
Завари́ти Cм. заварювати.
Насити́ти, -ся. Cм. насищати, -ся.
Невидальце, -ця, с. Невидаль. Чого б я дувся? Що попович? Овва! яке ж невидальце! Св. Л. 168.
Позлітка, -ки, ж. 1) Позументъ. Уман. у. Cм. позлотка. 2) Сусальное золото. Грин. III. 507.
Попереїдати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и переїсти, но во множествѣ. Уже й миші половину попереїдали. Г. Барв. 264.
Пустинник, -ка, м. = пустельник. Гн. II. 95.
Хвостач, -ча, м. 1) Съ длиннымъ хвостомъ. 2) Неводъ, сѣть съ хвостомъ. 3) Раст. Achyrophorus maculatus Scop. ЗЮЗО. І. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧОХЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.