Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чудно

Чудно нар. Удивительно, странно, смѣшно. Здавалося мені чудно, що зорі і сонце бувають однакові. Ком. І. 48. Чудно якось діється між нами. Шевч. Засмійсь, аби чудно. Ном. № 12671. Ум. чудненько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДНО"
Безрода, -ди, об. Безродный человѣкъ. Був він безрода та й пристав до нас доглядати двору. О. 1862. ѴІІІ. 15.
Видансько нар. Видано. А за город знову 102 — чиж видансько? О. 1862. IV. 108.
Гавкач, -ча, м. = лис. Вх. Пч. II. 5.
Дарови́ще, -ща, с. Родъ дѣтской игры, въ которой попавшій палкой по палкѣ противника кричитъ: «Дарую коня! дарую вола!» и т. д. КС. 1887. VI. 472.
Ді́дько, -ка, с. Чортъ, дьяволъ, домовой. Грин. ІІІ. 385. Дівчинонько, приніс тебе дідько, розсіяв я пшениченьку рідко. Мет. 28. Який би враг примусив мене жартувать із гетьманом, коли б сам куций дідько не засів мені в серці. К. ЧР. 164. Дідько не дідько, а й людей таких рідко. Козел. у. Ді́дька ма́ти. Не имѣть ничего. В кишені дідька має. Рудч. Чп. 122.
Переляментувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать вопить, кричать.
Позаддя, -дя, с. = позадь.
Рожа, -жі, ж. 1) Роза, Rosa centifolia. Также по́вна рожа, панська рожа. Моя врода, як повная рожа. Макс. Сидить Олена між дружок як повна рожа. МВ. ІІ. 66. Ой ти, дівчино, повная роже! Н. п. Цвів кущ панської рожі. Левиц. І. 23. 2) гаєва́ ро́жа. Шиповникъ. МВ. І. 156. 3) Мальва. собача ро́жа. a) Althaea officinalis L. ЗЮЗО. І. 111. б) Lavatera thuringiaca L. ЗЮЗО. І. 175, 126. 4) чорна ро́жа. Раст. Althaea rosea. Вх. Пч. І. 8. То-же городня ро́жа. ЗЮЗО. І. 174. 5) ро́жа по́вна. Родъ вышивки. Чуб. VII. 4 27.6)польова. Раст. Lavatera thuringiaca. Лв. 99. 7)перевита, подлужна, польова. Роды писанокъ. КС. 1891. VI. 375. 8) Родъ дѣтской игры. Ив. 63. Ум. роженька, роженочка. Ішов милий гіронькою, мила під горою; зацвів милий роженькою, мила калиною. Чуб. V. 266. Та чи мак, чи рожа на дворі процвітає? А ні мак, ні роженочка, дочко моя, а то ж твоя челядь гуля. КС. 1883. II. 376.
Удаватися, удаю́ся, -є́шся, сов. в. уда́тися, удамся, удасися, гл. 1) Предаваться, предаться, отдаваться, отдаться, пристращаться, пристраститься, заниматься чѣмъ. Не плачте, не журітесь, в тугу не вдавайтесь. Мет. Не вдавайся в гульню. Ном. Не в дорогу вдавайся, а в хазяйстві кохайся. Ном. № 10005. Зімою столярує, а літом у хліборобство вдається. Г. Барв. 407. Се просто іволга зоветься; вона із саду в сад літа, то вишні гарно об'їда, то оббива горох, а в співи не вдається. Греб. 391. Въ значеніи: обращаться къ Помощи чего. Не вдавайся в ворожки, не вдавайся в ліки, бо пропав вже твій синонько ти пропав навіки. Гол. I. 137. Cм. вдарятися 4. 2) Входить, вбити, пускаться. Не вдавайся в сварку, бо будеш битий. Не хотів з ними в розмову вдатись. Г. Барв. 153. Не вдаватися в жадне право. Не входить ни въ какія тяжбы. 3) Обращаться, обратиться къ кому. Вдались до хазяйки. МВ. (О. 1862. ІІІ. 72). До ворожки вдалися. Св. Л. 184. Вдився собі до людей добрих. Г. Барв. 457. Ой удався козак Нечай до коня словами. АД. 11. 57. 4) Отправляться, отправиться куда. Думку думати: куди б то ся вдати? Грин. ІІІ. 203. Гриць-козак задумався, в козацькоє військо вдався. Грин. III. 611. 6) Прибѣгать, прибѣгнуть къ чему. У суд удаватись я не хотів. Н. Вол. у. А ти, мій миленький, в прозьбу не вдавайся. Мет. 64. 6) Удаваться, удаться, удачно выйти. Коровай наш вдавсь. Мет. 164. Удалась варенуха. Щоб удалась капуста, то треба зачинить шаткувать на сьомім дні, як молодика настане. Ном. № 300. 7) Родиться съ извѣстными качествами, способностями. Ой біда мені, що я не вдався. Ном. Уродись, та й удайсь. Ном. № 1657. Який удався, такий і згинеш. Ном. № 3210. Удався він високий, здоровий. Стор. І. 97. Удалась така лінива. Стор. І. 9. Ой чого я такий вдався без щастя, без долі. Н. п.в кого. Пойти въ кого, родиться похожимъ на кого. На виріст і на силу, і на личко у батька вдався. МВ. ІІ. 15. Молодая дівчинонька в козака вдалася: такі очі, такі й брови, така й головонька. Н. п. І мій батько такий мався, і я в його вдався. Ном. № 2919. — до чого. Быть способнымь къ чему. Він до роботи вдавсь. Усяк до чого небудь вдався. Гліб.
Черниця, -ці, ж. 1) Монахиня. Одна пішла в-вісень заміж, друга у м'ясниці, а третяя чорнявая пішла у черниці. Н. п. 2) Черника, Vaccinium Myrtillus L. Анн. 371. Одна пішла до світлиці, друга до пивниці, а третяя чорнявая у ліс по черниці. Чуб. V. 168. 3) = ожина, Rubus fruticosus L. Вх. Лем. 482. Ум. черничка, черниченька. Чуб. І. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУДНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.