Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чугай

Чугай, -гая, м. Верхняя одежда, родъ свитки. О. 1861. XI. Св. 26. На чугаї в убогого стільки лат, як у місті хат. Ном. № 1 і 144. Возьми Олянку під жупан! — Я жупана не маю, — під чугай сховаю. Чуб. III. 209.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУГАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУГАЙ"
Віронька, -ки, ж. Ум. отъ віра.
Забурку́кати, -каю, -єш, гл. = забуркотати. Озвись, голубко, забуркукай стиха. К. Дз. 191.
Змагливий, -а, -е. Спорливый, задорный. Він трохи змагливий був. О. 1862. V. 35.
Отерхати, -ха́ю, -єш, гл. Навьючить. (Гуцульск.).
Пожед, -жду́, м. Процентъ. Угор.
Поздоровкати, -каю, -єш, гл. Пожелать здоровья при привѣтствіи, випиваніи водки и пр. Вх. Зн. 21.
Полохатися, -хаюся, -єшся, гл. Пугаться. Як почуєте про войни та бунти, не полохайтесь. Єв. Л. XXI. 9.
Усьорбати, -баю, -єш, гл. Хлебнуть, втянуть въ ротъ жидкаго. Брат лиш єдну лижку всьорбав. Гол.
Чепурний, -а, -е. Аккуратный, чистый, опрятный, красивый. Рудч. Ск. І. 131. Учу й прясти, чепурною хазяйкою бути. Г. Барв. 435. Хороша та чепурна, як тая лебедя. МВ. ІІ. 76., Ум. чепурненький, чепурнесенький. Чепурненька, як мазничка. Ном. № 11268. Юпочка рабенька й сама молоденька, да якая ж хорошая, яка чепурненька! Макс. (1849), 64.
Шалабастер, -стру, м. Алебастръ. Фр. Пр. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУГАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.