Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

чолак
чолатий
чолко
чолкувати
чоло
чоловий
чоловік
чоловіколюбець
чоловіколюбство
чоловіцький
чоловіченько
чоловічество
чоловічий
чоловічина
чоловічок
чолов'яга
чоломкання
чоломкатися
чолопок
чолпа
чом
чомусь
чомхати
чоник
чонок
чоп
чопатий
чопень
чопець
чопити
чопове
чоповий
чопок
чопочок
чорен
чорна
чорненечкий
чорний
чорнити
чорниця
чорниш
чорнісінький
чорнісінько
чорність
чорніти
чорно
чорнобил
чорнобильник
чорнобіл
чорнобілий
чорнобрив
чорнобривець
чорнобривка
чорнобров
чорноволосий
чорноволотка
чорноголовець
чорноголовий
чорноголовка
чорногривий
чорногрудка
чорногуз
чорноземля
чорноземний
чорнозілля
чорноклен
чорнокленовий
чорнокленок
чорноклина
чорнокнижник
чорнокнижництво
чорнокнижній
чорнокорінь
чорнокосий
чорнокрилець
чорнокрилий
чорнолоз
чорноморець
чорноморка
чорноморський
чорноокий
чорнопірка
чорноризка
чорнороб
чорноротий
чорноталь
чорнотроп
чорноус
чорноусий
чорнохлібний
чорнуха
чорнушка
чорнюха
чорнява
чорнявий
чорнявка
чороліс
чорпіта
чорт
чортаника
чортеня
чортик
чортисько
чортиха
чортиця
чортище
чортів
чортівня
чортіянів
чортовиння
чорток
чортокрап
чортополох
чортопхайка
чортя
чортяк
чортяка
чортяцтво
чортячий
чос
Гадай-Зілля, -ля, с. = білозор, Parnassia palustris L. ЗЮЗО. І. 130.
Гарман, -ну, м. 1) Токъ, гдѣ молотять хлѣбъ каткомъ или возя по хлѣбу повозку съ тяжестью; также и хлѣбъ, разложенный на току для такой молотьбы. Сиділи у хаті, поки дощ пішов, залив їх гарман, а вони усе убуваються. Вони тоді до його, аж його вже половина у яру. Грин. І. 188. Наслали.... гарман, погарманились трохи, а то оставили на завтра. Грин. І. 87. 2) ходити в гармані (о лошадяхъ). Молотить. Ціх коней не можна брати, бо вони в гармані тепер ходять.
Його, йому мѣст., родит. и дат. пад. отъ він.
Подружина, -ни, ж. Подруга. Чи бачила, подружино, мого чорнобрівця? Мил. 70.
Порання, -ня, с. = поранина. Скрізь порання: печуть, варять, вимітають, миють. Шевч. 151.
Призволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. призволити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить; соизволять, соизволить. Молода призволила вінчати? К. Бай. 34.
Припікання, -ня, с. Прижиганіе.
Рудобривий, -а, -е. Рыжебровый. Чужа пані рудобрива. Чуб. III. 247.
Хрестки, -ків, м. мн. Поясница. Спина болить, саме отут-о, хрестки. Черниг. у.
Шатирити, -рю, -риш, гл. 1) Искать, шарить. Переясл. у. Стрільці шатирять по терну. Греб. 351. 2) = шарувати 1. Черниг. у. 3) Мошенничать.
Нас спонсорують: