Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чук

Чук, чуки́, меж. отъ гл. чукати, употребл, при подбрасываніи дѣтей. Грин. III. 553. Ой чук поберемся та будем панувати, ти будеш свині пасти, а я заганяти. Ном. № 12527. Чуки-чуки до мачухи. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУК"
Глуздити, -джу, -диш, гл. Бить, стегать. Берет довгу запруту і глуздит їх. Драг. 121.
Жаберина, -ни, ж. 1) Лягушечья икра. Угор. 2) = жабуріння 1. Вх. Лем. 413.
Лясь! меж. Хлопъ! шльопъ! щелкъ! Лясь дверима, аж глина з стелі посипалась. Г. Барв. 89. Хоч лясь, та тільки не цурайсь. Ном. № 3312. Лясь зубами.
Обвиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обвитися, обів'юся, обів'єшся и обвину́тися, -ну́ся, -не́шся. Обвиваться, обвиться, обматываться, обмотаться. Довга коса чорна, як гадюка, так і обвивається круг тонкого стану. Стор. І. 101.
Повилинати, -наємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ).
Помружити, -жу, -жиш, гл. Пожмурить нѣкоторое время глаза.
Пристань, -ні, ж. Пристань. Чуб. V. 1170. АД. І. 218. В тій галері од пристані далеко одпускали, Чорним морем далеко гуляли. АД. І. 209.  
Пряний, -а, -е. Полосатый. Желех. Зарикала коровочка, зарикала пряна. Гол.
Фальшивосердий, -а, -е. Лицемѣрный. К. (Желех.).
Халастра, -ри, ж. Сбродъ (о людяхъ). Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.