Вакаціюватися, -ціююся, -єшся, гл. Житься во время вакацій. Не вспів він росказати, як вакаціювалось.                         
                        
                                                
                          
	Гулю́кати, -каю, -єш, гл. — на ко́го. Кричать на кого, бранить кого. 
                        
                        
                                                
                          
	Куга, -ги, ж. 1) Водное растеніе: Typha? Посунули по синій хвилі поміж кугою в Сир-Дар'ю.  З чистої річки почнуть підійматься темні пучечки куги.  2) Деревянный поплавокъ къ неводу или иной сѣти въ видѣ небольшого (1/4 — 1/2 ведра) боченка, а къ переме́ту — чурка изъ древеснаго корня.  
                        
                        
                                                
                          Настрямок, -мку, м. Небольшое количество, небольшой возъ сѣна, соломы, дровъ. Набрав дров настрямок. Сторгував настрямок сіна.  Ум. настрямочок.                        
                        
                                                
                          Описка, -ки, ж. У горшечниковь: красильное вещество — болотная бобовая желѣзная руда.                         
                        
                                                
                          
	Повиманювати, -нюю, -єш, гл. Выманить (во множ.). Хоч не давай дітям нічого, бо сусідські все повиманюють та повидурюють.
                        
                        
                                                
                          Почимхати, -хаю, -єш, гл. Скоро побѣжать.  Так почімхав, аж сі за ним закурило.                         
                        
                                                
                          Смітний, -а, -е. 	Сорный, мусорный.                        
                        
                                                
                          Туя, туї, ж. Раст. = тоя.                         
                        
                                                
                          Штирхонути, -ну, -неш, гл. Сильно нырнуть, ткнуть остріемъ, кольнуть. Як штирхонув кинджалом у живіт.