чудовний
Чудовний, -а, -е. 1) Чудотворный. Чудовна икона. , Заступить нас чудовна Божа мати (икона). Чудовний образ Пресвятої. 2) Чудный. Вхопила його за серце тая чудовная краса..
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Том 4, ст. 475.