Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чудовний

Чудовний, -а, -е. 1) Чудотворный. Чудовна икона. Черк. у., Лебед. у. Заступить нас чудовна Божа мати (икона). К. МБ. II. 124. Чудовний образ Пресвятої. Шевч. 366. 2) Чудный. Вхопила його за серце тая чудовная краса. К. (ЗОЮР. II. 203).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДОВНИЙ"
Верміян, -на, м. Армянинъ. Мнж. 155.
Глоїна, -ни, ж. = гліг = глід.
Зго́їти, -го́ю, -їш, гл. Залѣчить.
Зго́нити, -ню, -ниш, гл. 1) = зганяти. Бідний брат став їх згонить, — вони не встають. Рудч. Ск. II. 135. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. Мир. ХРВ. 39. 2) Очищать зерно, уже провѣянное, отъ кусочковъ колоса, соломы и пр. Та він то навіяв і велику купу, та ше не згонив. Брацл. у.
Попеліти, -лію, -єш, гл. Обращаться въ пепелъ. Кіевск. у.
Сморщок, -щка́, м. = сморчок? Щоб тобі довіку було там сморщком сидіти. Г. Барв. 120.
Спацера, -ри, ж. Прогулка. Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить. Чуб. V. 385.
Урічливий, -а, -е. 1) Дурной, способный сглазить (о глазахъ). Урічливі очі. Ном. № 8392. 2) Котораго можно сглазить. Шух. І. 196. Я не врічлива.
Шаговий, -а, -е. Грошевый. Була б шагових бубликів узяла, то й стала б усіх обділити.
Шкитильг меж., выражающее прихрамываніе. Ногу підколола. Шкитильг, шкитильг! Ні, не піду шкитильгаючи між люде, — вернусь. Г. Барв. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУДОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.