Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чужанина

Чужанина, -ни, об. Чужакъ, не родственникъ. АД. І. 332. У тій часті (кораблів) потопає два брати рідненьких, як голубоньки сивенькі. Помеждо ними третій чужа чужанина. АД. І. 197. Сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити. КС. 1884. І. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЖАНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЖАНИНА"
Гайнути, -ну, -неш, гл. Побѣжать, кинуться, махнуть, удрать. Г. Барв. 314. Десь так гайнув, що й не згідно. Ой гайну я до дівчат та й на вечерниці. Н. п.
Гранюва́ти, -ню́ю, -єш, гл. = Граничити. Конот. у.
Ґрунтовни́й, -а́, -е́. Основательный, прочный.
Дви́гіт, -готу, м. Сотрясеніе, дрожаніе. Як пустив батько млин; та як нахопився вихор, та як загуркотить, заторохтить усе; а двигіт такий, що насилу на ногах устоїш. Левиц. І.
Купайлочка, -ки, ж. Ум. отъ купайла.
Обмочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Замачиваться, замочиться. Хоч по шию в воду та до свого роду, хоча й обмочуся — в роду обсушуся. Чуб. V. 474.
Розчах, -ху, м. Расколъ въ деревѣ вдоль ствола. Міусск. окр.
Терпетинний, терпети́новий, -а, -е. Терпентинный. Шейк.
Фраїрка, -ки, ж. Возлюбленная, невѣста. Гол. III. 120. Ум. фраїрочка. Моя фраїрочка.... мене любила. Гол. І. 150.
Шамшити, -шу́, -ши́ш, гл. Шуршать. Спідниця аж шамшить. Кролев. у. На їй усе аж шамшить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУЖАНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.