Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чужанина

Чужанина, -ни, об. Чужакъ, не родственникъ. АД. І. 332. У тій часті (кораблів) потопає два брати рідненьких, як голубоньки сивенькі. Помеждо ними третій чужа чужанина. АД. І. 197. Сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити. КС. 1884. І. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЖАНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЖАНИНА"
Биря, -рі, ж. Дѣтск. овца. О. 1861. ѴІІІ. 8. Як піду я яром по долині свої бирі гукати. Чуб. Ум. биренька, бирочка, бирочка.
Гидити 1, -джу, -диш, гл. = гидувати. Камен. у.
Жовтля́вий, -а, -е. = жовтявий.
Коропатниця, -ці, ж. -Корона. Вх. Уг. 246.
Миротво́рниця, -ці, ж. Примирительница, носительница мира. Світи, поки вселенну осияє світило миротворниці-науки. К. ЦН. 185.
Наздоганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. наздогна́ти, -жену́, -не́ш, гл. Догонять, догнать, настигать, настигнуть. Біг, бач, дак не випередить і не наздожене. Рудч. Ск. II. 186.
Намага́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Стремиться къ чему-либо, порываться. Через гору високую вітрець шмагає. Гол. IV. 460. 2) Одолѣвать. Сидить Маруся край оконечка, сон її намагає. МУЕ. III. 132.
Невгожай, -жая, м. Человѣкъ, неугодный кому-либо, нелюбимый. Жена говоритъ нелюбимому мужу: Пусти ж мене, невгожаю, на улочку — погуляю! — Ой коли я невгожай, — сиди дома та й гуляй. Грин. III. 686.
Рінуватий, -а, -е. О землѣ: перемѣшанный съ крупнымъ пескомъ, гравіемь.
Шинок Cм. шинк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУЖАНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.