Видумувати, -мую, -єш, сов. в. видумати, -маю, -єш, гл. Выдумывать, выдумать. Сліпий не побачить, так видума.
Вичмихатися, -хаюся, -єшся, гл. Отфыркаться.
Гре́бінь, -ня, м. 1) Прядильный гребень. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. 2) Гребенка, гребешокъ. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. Cм. Каблук 2. 4) Подобная гребню часть решітки. Cм. Решітка 5. У = решітка 5. 5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. З того боку — провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. Гребень волны. Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. Гребіне́ць, гребінчик. Ув. Гребіни́ще. Бери, милий, днище й гребінище. 7) Родъ орнамента на писанкѣ.
Липковиця, -ці, ж. Глинистая и оттого вязкая почва.
Нюшити, -шу́, -ши́ш, гл. Нюхать воздухъ (о животномъ). Собака нюшить.
Одиниця, -ці, ж. 1) Единица. На первому місці вісім одиниць, на другому чотирі десятки, значить — сорок вісім. 2) = одиначка. Чи я в тебе, моя мати, та одна одиниця? Ум. одинична, одини́ченька. Дівка Галочка в свого батенька одиниченька була.
Правибори, -рів, м. мн. Выборъ избирателей.
Ситий, -а, -е. Сытый. Увесь вік ходив ситий і вкритий.
2) Жирный. Ситий борщ.
3) О землѣ: жирный, тучный. Де з ситої землі хліб.
4) О хвойныхъ деревьяхъ: смолистый. Сита соснина.
5) О людяхъ, животныхъ: жирный, толстый, тучный, упитанный, откормленный. Ситий баран пасеться. Ум. ситенький, ситесенький. Та й закусить ситеньким.
Угілець, -льця, м. Ум. отъ угіль.
Шкода 1, -ди, ж.
1) Вредъ, убытокъ. Шкода нікому не мила. Слова шкоди не нагородять. Въ частности: потрава. Воли в шкоді заняв. Гуси як ідуть у шкоду, дак і розмовляють: по два на колосок, по два на колосок.
2) Человѣкъ, часто причиняющій вредъ, шаловливый, проказникъ. Ну й шкода оцей хлопець, — нічого за їм у садку не вдержиш. То же и о животныхъ, склонныхъ къ потравамъ и пр.
3) Какъ нарѣчіе: жаль. Теплий кожух, тільки шкода — не на мене шитий. Нема Петра, тілько Гриць, шкода ж моїх паляниць.
