Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

черкоти
черлений
черлениця
чернетка
чернецтво
чернець
чернецький
чернечий
чернеччина
чернещина
чернило 1
чернило 2
чернити
черниця
черничити
черничка
черніт
чернітка
чернобіль
чернобривець
чернуля
чернушечка
чернушка
чернь
черня
чернява
чернядка
черпак
черпаковий
черпати
черпіта
черпітиха
черсак
черсати
черствак
черствий
черствіти
чертежник
чертец
чертець
чертина
чертити
чертиця
чертіж
черть!
черун
черцьовий
черч
черчати
черчатий
черчатка
черчеть
черчик
черчиковий
черчистий
черчук
черянка
черятися
чесальний
чесанний
чесання
чесати
чесатися
чесний
чесність
чесно
чеснота
чеснути
чесняк
честень
честь
чеськи
четвер
четверговий
четверень
четверик
четверинка
четверник
четверниця
четверня
четверняк
четверо
четвертак
четвертака
четвертий
четвертина
четвертувати
четверть
четвертяк
четверуватися
четверуха
четвірко
четен
четирня
четирхатий
четь
чех
чехмейстер
чехнути
чехоня
чечевиця
чечекати
чечик
чечиченя
чечітка
чечуватися
чечуга
чечура
чечутиня
чєгір
чєра
чи
чиберачки
чибрик
чига
чигати
чигінь
чиж
чижемки
чижмак
Бакалярство, -ва, с. 1) Должность учителя дѣтей. Желех. 2) соб. Учителя дѣтей, школяры.
Кумпанія, -нії, ж. 1) Общество, компанія. Зібралася кумпанія невеличка, але чесна. Н. п. 2) Компанія. Для кумпанії і циган повісився. Ном. 10770.
Лотоки́, -ків, м. мн. При водяной мельницѣ: каналъ, по которому течетъ вода, мельничный лотокъ. Не спиниш, мов воду з лотоків. Ном. № 13884.
Наби́вач, -ча, м. 1) Палка, которой въ мельницахъ набиваютъ муку въ мѣшки. Новомоск. у. 2) Бондарскій инструментъ для набиванія обруча на бочку. Сумск. у.
Пишнобарвистий, -а, -е. Цвѣтистый, блещущій яркими красками. Пишнобарвистий співочий і танцюристий рай. К. Кр. 26.
Поначіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Вцѣпиться, прицѣпиться (о многихъ). Як поначіплювались їй і в плахту, і в намітку грішнії душі, щоб і собі з того пекла вибраться. ЗОЮР. І. 308.
Скозачитися, -чуся, -чишся, гл. Оказачиться. (Закр.).
Соромливий, -а, -е. Стыдливый. Доброго здоровя! ледві обізвалась дівчина, і її лице так і спахнуло соромливим полумям. Левиц. Пов. 102.
Старунок, -нку, м. Стараніе, попеченіе. Старунок дав, то й видухав кінь, а не дай старунку, то й коня б не було. Н. Вол. у.
Угриза, -зи, ж. = згриза. Вх. Зн. 21.
Нас спонсорують: