Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чударний

Чударний, -а, -е. Странный, удивительный. Вх. Лем. 483.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДАРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДАРНИЙ"
Бринькач, -ча, м. Звонкая монета. Де бринькачі (гроші), там і слухачі. Фр. Пр. 126. Cм. побрязкач.
Бугайкуватий, -а, -е. 1) О волѣ: похожій по внѣшнему виду на племенного быка. Бугайкуватий віл. Мнж. 192. 2) О человѣкѣ: развратный, ловеласъ. Та це бугайкуватий панич. Лубен. у.
Вапно Cм. вапна.
Вимовити, -ся. Cм. вимовляти, -ся.
Кобиля, -ля́ти, с. Лошонокъ женскаго пола. Вх. Лем. 425.
Панівна, -ни, ж. = панянка. Чи ти панівна, чи королівна? Чуб. III. 290.
Піднести, ся. Cм. підносити, -ся.
Попідсмалювати, -люю, -єш, гл. Опалить снизу (во множествѣ).
Роздичати, -ча́ю, -єш, гл. = роздичавіти.
Таїтися, таюся, -їшся, гл. Скрываться, не обнаруживаться. Що зробила — не таїсь, признайсь лучче. Як ми не таїлись од матері, а вона таки провідалась про наш гріх. Стор. МПр. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУДАРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.