Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чударний

Чударний, -а, -е. Странный, удивительный. Вх. Лем. 483.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДАРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДАРНИЙ"
Ангеля́нка, -ки, ж. Англичанка.
Білток, -тка, м. Бѣлокъ яйца. Вх. Лем. 392.
Гірклий, -а, -е. Прогорьклый.
Готу́ля, -лі, ж. Молодая коза. Угор.
Делі́єнька, делі́йка, -ки, ж. Ум. отъ делія.
Особшаний, -а, -е. Особенный, выдѣляющійся, выдающійся. Він же добрий кобзарь? — Ні, не дуже особшаний. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Промінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Помѣняться. Проміняймось: дайте мені таку рибу золоту і срібну, а я вам птичку. Рудч. Ск. І. 163.
Світило, -ла, с. 1) Свѣтило. К. Бай. 156. К. Іов. 68. 2) Свѣчи церковныя. Велике диво світило. Ном. № 5537. Несуть тіло до гроба без кадила, без світила. Грин. III. 143.
Сирісінький, -а, -е. Совершенно сырой.
Телятко, -ка, с. Ум. отъ теля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУДАРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.