Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чударний

Чударний, -а, -е. Странный, удивительный. Вх. Лем. 483.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДАРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДАРНИЙ"
Відпити, -ся. Cм. відпивати, -ся.
Вірменський, -а, -е. Армянскій.
Горю́ха, -хи, ж. Горемычная. Чаще всего употребляется въ выраженіи: му́ха-горю́ха. А муха-горюха діжу місить. Чуб. III. 201.
Журавли́ще, -ща, м. Ув. отъ журавель.
Здоби́ток, -тку, м. = здобуток. На здобитки, підв'язавши литки. Ном. № 10320. Тепер півник сидить дома, а котик ходить за ковбасами на здобитки. Рудч. Ск. І. 27.
Обашлувати, -лую, -єш, гл. Пообѣщать, дать обѣтъ. Батько обашлував синові теля на господарство. Рк. Левиц. Я обашлував на церкву хоругов зробити.
Потиль нар. = поти. Потиль не перестану, покиль не достану. Чуб. V. 225.
Прообідати, -даю, -єш, гл. Пропустить, потерять что обѣдая.
Серішній, -я, -є. = сьогорішній.
Финкати, -каю, -єш, гл. = пстинькати. Вх. Зн. 57.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУДАРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.