Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чуднота

Чуднота, -ти, ж. Диво. Не ест великой чудноти. Не велико диво. Вх. Уг. 276.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДНОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДНОТА"
Ай-ві́й, меж. = Ай-вей. Жиди як агили закричали: «Ай-вій, чоловіче!» Рудч. Ск. II. 29.
Ара́нда, -ди, ж. и пр. Cм. оранда и пр.
Відраювати, -раюю, -єш, сов. в. відраяти, -раю, -єш, гл. Отсовѣтовать, не совѣтовать, не посовѣтовать. Одраяли, одсудили, щоб ми в парі не ходили. Грин. ІІІ. 179.
Голя́ I, (-лі ж?) Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
Настоянка, -ки, ж. Настойка.
Обжирливий, -а, -е. Обжорливый.
Підважувати, -жую, -єш, сов. в. підважити, -жу, -жиш, гл. Поднимать, поднять съ помощью рычага. Воза підважити. Г. Барв. 177. Дручок той, що підважують віз. Чуб. VII. 404. Дужий: бувало паровицю плечем підважує. О. 1862. VIII. 18.
Розборонити Cм. розбороняти.
Скороздра, -ри, ж. Скороспѣлка. Мнж. 192.
Чудо, -да, с. Чудо, диво. Хто в світі не бував, той чуда й дива не видав. Ном. № 386. І чудами її (Божої Матери) знов Лавра збагатилась. К. МБ. II. 124. Се було на все село чудо, як він залицявся до моєї матусі. Г. Барв. 422. Михайлове чудо. Чудо арх. Михаила (6 сентября). ХС. І. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУДНОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.