Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чудувати

Чудувати, -ду́ю, -єш, гл. Удивляться. Ціле місто чудує з нас. Левиц. І. 287. Привозе він його (змія) у своє царство, — всі на його чудують. Мнж. 34. Ото чудуватимуть, як виглядять, що на спині в собаки різка прив'язана. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДУВАТИ"
Відломити Cм. відломлювати.
Злословити, -влю, -виш, гл. Злословить. І хто твоє ім'я злословить. К. Псал. 155.  
Крашениці, -ць, ж. мн. Красные суконные штаны у гуцуловъ. Шух. І. 120.
Муги́рь, -ря́, м. Неотеса, грубый простой человѣкъ, мужикъ. Мнж. 83. Така завелась смілость у вражих мугирів, що йде значний козак улицею, — ніхто й шапки не ламав. К. ЧР. 214. Ув. мугиря́ка. Зміев. у.
Осмалити, -ся. Cм. осмалювати, -ся.
Перстенець, -нця́, м. 1) Ум. отъ перстень. 2) Раст. Cuscuta epilium. Вх. Пч. II. 31.
Підскік, -ко́ку, м. Прыжекъ, подпрыгиванье. підскоком. Въ припрыжку. Лохв. у. в підскоки. Быстро, бѣгомъ. Я в підскоки в кліть. Федьк.
Повідтуляти, -ля́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Поморитися, -римося, -теся, гл. Устать, умориться (о многихъ). Чи потомились, чи поморились, чи на мене, нивку, забулися. Чуб. III. 241. Танцювали, танцювали та й поморились. Драг. 340.
Тропати, -паю, -єш, гл. Топать, притопывать. ЗЮЗО. 11. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.