Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чужаниця

Чужаниця, -ці, об. Употребляется по большей части съ эпитетомъ чужа. Чужой человѣкъ, чужіе люди. Чужа чужаниця під такий час поможе, а то рідні. Лебед. у. Не добре чужому чужаниці на чужині помірати. АД. І. 191. Треба мені до свого роду чутку-звістку передати, бо тут чужа чужаниця. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЖАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЖАНИЦЯ"
Га-ле! меж. Иди сюда! Вх. Лем. 402.
Голоколосий, -а, -е. О хлѣбѣ: безостый. Пшениця голоколоса. Канев. у.
Журавлю́ка, -ки, м. Ув. отъ журавель.
Повторне нар. Вторично. О. 1862. IV. 2.
Розцвіт, -ту, м. Расцвѣтъ, процвѣтаніе. Стали сі люде.... міркувати, яким би робом зупинити розцвіт української мови. К. ХП. 125.
Сарсама, -ми, ж. Инструменты ремесленника. Шух. І. 84, 87, 174.
Стугенька нар. Ум. отъ стуга.
Тенькати, -каю, -єш, гл. = теленькати. у його тенькає. Онъ боится. Шейк.
Царинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ца́рина. 2) Огороженное мѣсто при усадьбѣ, предназначенное для сѣнокоса. Шух. І. 21. 165.
Шептун, -на, м. Знахарь, пришептывающій. Мнж. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУЖАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.