Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

ча
чабак
чабала
чабан
чабаненко
чабаний
чабанистий
чабанити
чабаниха
чабанів
чабанівна
чабанка
чабанство
чабанський
чабанування
чабанувати
чабанчук
чабанюга
чабара
чабарашка
чабарня
чабачина
чабачок
чабер
чабрак
чабрець
чабулькнути
чавити
чавкати
чавун
чавунний
чавучити
чав'ядіти
чагарець
чагарник
чагарняк
чагарь
чагун
чад
чаденько
чадити
чадіти
чадний
чадно
чадо
чаєня
чаєчка
чаїний
чаїник
чай
чайка
чайма
чайний
чайник
чайня
чайом
чакан
чаклій
чаклування
чаклувати
чаклун
чако
чала!
чалапати
чалапкати
чалапути
чалий
чалитися
чалітися
чалка
чамайдан
чамара
чамаришок
чамбул
чамняний
чамур
чапавка
чапайло
чапак
чапати
чапаш
чапелинка
чапіти
чапкий
чапко
чапленя
чаплиїльно
чаплин
чаплія
чаплюра
чапля
чаполоть
чапрак
чапуга
чапула
чапура
чар
чара
чардак
чарівка
чарівкий
чарівний
чарівник
чарівництво
чарівницький
чарівниця
чарівничий
чарівничка
чарівочка
чарка
чаркувати
чаркуватися
чаровина
чародінник
чаронька
чароньки
чарпати
чарствий
чарування
чарувати
Доми́слитися Cм. домислятися.
Зі́ронька, зірочка, -ки, ж. Ум. отъ зірка.
Ма́цяти, -цяю, -єш, гл. = мацати. Вх. Лем. 434.
Перехов, -ву, м. перехо́ванка, -ки, ж. Прятаніе; укрывательство.
Полубка, -ки, ж. Деревянная крышка улья. Cм. палуба 2. Прийшов у пасіку, дивлюсь, — полубка лежить на землі, скинута з вуліка. Новомоск. у.
Поціпкати, -каю, -єш Почирикать, попищать (о птицѣ). Угор.
Спуховистий, -а, -е. = спуховий. Спуховиста палка. Н. Вол. у.
Троста, -ти, ж. Родъ накожной болѣзни у лошадей: растрескивается кожа и сочится изъ ранки кровь, которая также называется троста. Полт.
Хатчина, -ни, ж. Избенка. Над Прутом у лузі хатчина стоїть. Млак. 3.
Щикавка, -ки, ж. = икавка. Коли кого нападе щикавка, то се значить, що хтось його згадує. ЕЗ. V. 191. Ум. щи́кавочка. ЕЗ. V. 191.
Нас спонсорують: