Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

ча
чабак
чабала
чабан
чабаненко
чабаний
чабанистий
чабанити
чабаниха
чабанів
чабанівна
чабанка
чабанство
чабанський
чабанування
чабанувати
чабанчук
чабанюга
чабара
чабарашка
чабарня
чабачина
чабачок
чабер
чабрак
чабрець
чабулькнути
чавити
чавкати
чавун
чавунний
чавучити
чав'ядіти
чагарець
чагарник
чагарняк
чагарь
чагун
чад
чаденько
чадити
чадіти
чадний
чадно
чадо
чаєня
чаєчка
чаїний
чаїник
чай
чайка
чайма
чайний
чайник
чайня
чайом
чакан
чаклій
чаклування
чаклувати
чаклун
чако
чала!
чалапати
чалапкати
чалапути
чалий
чалитися
чалітися
чалка
чамайдан
чамара
чамаришок
чамбул
чамняний
чамур
чапавка
чапайло
чапак
чапати
чапаш
чапелинка
чапіти
чапкий
чапко
чапленя
чаплиїльно
чаплин
чаплія
чаплюра
чапля
чаполоть
чапрак
чапуга
чапула
чапура
чар
чара
чардак
чарівка
чарівкий
чарівний
чарівник
чарівництво
чарівницький
чарівниця
чарівничий
чарівничка
чарівочка
чарка
чаркувати
чаркуватися
чаровина
чародінник
чаронька
чароньки
чарпати
чарствий
чарування
чарувати
Допада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. допа́сти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Захватывать, захватить. 2) Очень желать, пожелать. Безличн. Коли допадає вам, — загубіть мою душу. МВ. (О. 1862. I. 104). 3) Допа́сти коня́. Вскочить на лошадь.  
Канапа, -пи, ж. Диванъ. Сидів о. Хведір Чепурковський на канапі в своїй світлиці. Левиц. І. 131. Ум. канапка. КС. 1882 X. 61.
Кусок, -ска, м. Кусокъ. Бог дав роток, дасть і кусок. Ном. № 75. Як хліба край, так і в хліві рай; а як хліба ні куска, так і в горниці туска. Ном. № 1397. Ви мене хліба куском тепер дорікаєте. МВ. І. 10. Сала кусок положила на кружечку. К. ЧР. 242. Но о сахарѣ, соли, льдѣ, говорится не кусок, а грудка. Ум. кусочок. Кусочок з воловий носочок та м'якушки з шапку. Ном. № 12219. Кинь ці собаці кусочок хліба, то і вона буде за нами йти. Рудч. Ск. І. 155.
Ма́ченько, -ка, с. ласк. отъ мак.
Об'язувати, -зую, -єш, сов. в. об'язати, -жу, -жеш, гл. Обвязывать, обвязать. Об'язані вірьовками. Стор. МПр. 131.
Репет, -ту, м. Крикъ, вопль. Як зачули про се панські люде, пішов репет по всьому селу. О. 1862. V. 119. Як баби поскубуться — отто вже репету. Полт. г.  
Ріпка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ріпа. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 479. Ив. 48. Маркев. 73. Грин. III. 115.
Ряжа, -жі, ж. 1) соб. Утварь, орудія, для чего либо необходимыя. Желех. 2) Шайка банная. Ум. ряжка, ряжечка.
Тимчасовний, -а, -е. = тимчасовий. З голузя оплести тимчасовне помешканя. Гн. І. 181.
Шквирк, -ка, м. Раст. Larix decidua. Вх. Лем. 485.
Нас спонсорують: