Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

ча
чабак
чабала
чабан
чабаненко
чабаний
чабанистий
чабанити
чабаниха
чабанів
чабанівна
чабанка
чабанство
чабанський
чабанування
чабанувати
чабанчук
чабанюга
чабара
чабарашка
чабарня
чабачина
чабачок
чабер
чабрак
чабрець
чабулькнути
чавити
чавкати
чавун
чавунний
чавучити
чав'ядіти
чагарець
чагарник
чагарняк
чагарь
чагун
чад
чаденько
чадити
чадіти
чадний
чадно
чадо
чаєня
чаєчка
чаїний
чаїник
чай
чайка
чайма
чайний
чайник
чайня
чайом
чакан
чаклій
чаклування
чаклувати
чаклун
чако
чала!
чалапати
чалапкати
чалапути
чалий
чалитися
чалітися
чалка
чамайдан
чамара
чамаришок
чамбул
чамняний
чамур
чапавка
чапайло
чапак
чапати
чапаш
чапелинка
чапіти
чапкий
чапко
чапленя
чаплиїльно
чаплин
чаплія
чаплюра
чапля
чаполоть
чапрак
чапуга
чапула
чапура
чар
чара
чардак
чарівка
чарівкий
чарівний
чарівник
чарівництво
чарівницький
чарівниця
чарівничий
чарівничка
чарівочка
чарка
чаркувати
чаркуватися
чаровина
чародінник
чаронька
чароньки
чарпати
чарствий
чарування
чарувати
Болотисько, -ка, с. = болотище.
Гінний, -а, -е. Свободный, вольный. Угор.
Доста́тнє, — ньо, нар. 1) Достаточно, зажиточно. У роскошах жили, не так щоб уже дуже, а достатньо таки. Лебедин. у. 2) Вдоволь. У його усього достатньо. Н. Вол. у.
Надога́д нар. Намекая на что. Надогад буряків, щоб дали капусти. Ном. № 5700. Cм. догад.
Одіз.. Cм. відізвати, -ся.
Пайда, -ди, ж. 1) Приношеніе, благодарность. А попові у піст, саме, значить, пайда йшла. Харьк. г. 2) Удача. Як нема пайди, то и з хати не йди. Волч. у.
Підкоморій, -рія, м. Подкоморій, придворный сановникъ (въ старой Польшѣ).
Прясло, -ла, с. Часть плетня между двумя кольями. Шух. І. 75.
Сплямуватися, -муюся, -єшся, гл. Запятнать себя (въ прямомъ и переносномъ значеніи). Дивлюсь, дивуючись, на кров з грязею, що ви обидва нею сплямувались. К. ЦН. 190.
Четвірко числ., Ум. отъ четверо. Господь благословив і діточками: четвірко їх мали. Св. Л. 8.
Нас спонсорують: