Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

ча
чабак
чабала
чабан
чабаненко
чабаний
чабанистий
чабанити
чабаниха
чабанів
чабанівна
чабанка
чабанство
чабанський
чабанування
чабанувати
чабанчук
чабанюга
чабара
чабарашка
чабарня
чабачина
чабачок
чабер
чабрак
чабрець
чабулькнути
чавити
чавкати
чавун
чавунний
чавучити
чав'ядіти
чагарець
чагарник
чагарняк
чагарь
чагун
чад
чаденько
чадити
чадіти
чадний
чадно
чадо
чаєня
чаєчка
чаїний
чаїник
чай
чайка
чайма
чайний
чайник
чайня
чайом
чакан
чаклій
чаклування
чаклувати
чаклун
чако
чала!
чалапати
чалапкати
чалапути
чалий
чалитися
чалітися
чалка
чамайдан
чамара
чамаришок
чамбул
чамняний
чамур
чапавка
чапайло
чапак
чапати
чапаш
чапелинка
чапіти
чапкий
чапко
чапленя
чаплиїльно
чаплин
чаплія
чаплюра
чапля
чаполоть
чапрак
чапуга
чапула
чапура
чар
чара
чардак
чарівка
чарівкий
чарівний
чарівник
чарівництво
чарівницький
чарівниця
чарівничий
чарівничка
чарівочка
чарка
чаркувати
чаркуватися
чаровина
чародінник
чаронька
чароньки
чарпати
чарствий
чарування
чарувати
Го́рій и горійше, нар. Хуже, горше. О. 1861. VIII. 31. Кепсько, Григорій, що далі, то горій. Н. п. Ой лихо, лихо, де свекруха є, а ще горійше, де є обоє. Чуб. V. 704.
Желіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Медленно ѣсть. 2) одн. в. желіпнути, -ну, -неш. Сильно закричать, заорать. Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько. Мир. Пов. І. 156.
Злосливий, -а, -е. = злісливий. Герод злосливий. Kolb. І. 90.
Кущуватий, -а, -е. Кустистый. Рідка пшениця, але ж кущувата за те. Канев. у.
Мізчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Мозжить. Мізчив мене. Н. Вол. у.
Полувниця, -ці, ж. = полуниця. МВ. ІІІ. 138.
Рятування, -ня, с. Спасаніе.
Скіра, -ри, ж. Кожа. Шух. І. 122. (Швець) буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. Гол. IV. 185. Ум. скірка.
Халепа, -пи, ж. 1) Бѣда, несчастіе, несчастный случай. Ми вам такої халепи натворили, що боїмося, щоб ви нас не потрусили. Шевч. 290. Тепер не можна і втікати, щоб халепи од них не було. Кв. Жолніри дали звістку, яка халепа спіткала патера. Стор. МПр. 109. Нехай йому халепа. Ну его къ чорту! Ном. № 5130. Пху! нехай на вас халепа! Г. Барв. 483. 2) Непогода. Отто яка халепа на дворі, і носа з хати не вистромиш. Канев. у.
Харчитися, -чуся, -чишся, гл. = харчуватися. Перше всіх диких сусід своїх почали, мабуть, поляне з поля харчитись. К.
Нас спонсорують: