Бурлачок, -чка, м. Ум. отъ бурлак.
Вербняк, -ка, м. = вербник.
Відпрядати, -даю, -єш, сов. в. відпрясти, -пряду, -деш, гл. Прясть въ отплату за что, отрабатывать, отработать пряденіемъ. Сестро моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? Хто мені буде чужі мітки одпрядать?
Гордува́тий, -а, -е. Гордый, гордящійся, надменный. Я не багатий, не гордуватий, високо не несуся. Така думка світилась.... на її гордуватому виду. Ум. Гордува́тенький.
Дува́нити, -ню, -ниш, гл. Дѣлить. Орли грають, орли клекчуть, козака дуванять: чорні очі козацькії з лоба винімають.
Жлу́кто, -та, с. Родъ кадки, выдолбленной изъ цѣльнаго дерева, какъ улей- безъ дна; служить для бученія бѣлья или полотна. Жінка приводить його (чорта) до жлукта та й каже: «ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто. Ум. жлу́ктечко.
Корівочка, -ки, ж. Ум. отъ коро́ва.
Муги́рь, -ря́, м. Неотеса, грубый простой человѣкъ, мужикъ. Така завелась смілость у вражих мугирів, що йде значний козак улицею, — ніхто й шапки не ламав. Ув. мугиря́ка.
Нагної́тися, -ною́ся, -ї́шся, гл. Унавозиться.
Надужива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надужи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. Злоупотреблять, злоупотребить.
