Вугельник, -ка, м. Обжигатель углей.
Закача́ти, -ся. Cм. закачувати, -ся.
Назмага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Наспориться вдоволь.
Нудити, -джу́, -диш, гл.
1) Наводить, нагонять скуку.
2) Томить, мучить. Сюди блудить, туди блудить, під собою коня нудить.
3) Принуждать. Учора у росправі нудили хлопців, щоб призналися, хто вкрав гроші у Грицька. Став ізнов Грицько нудити Настусиного батька (щоб Настусю за його віддав).
4) безл. Тошнить.
5) = нудитися. Ходжу, нуджу по садочку, милого не бачу.
6) нудити світом. Томиться. А Василь собі нудить світом і не знає, на яку ступити. Вечір стою, світом нужу, тебе не видати.
Покормити, -млю́, -миш, гл. Покормить. Я собаки покормлю, покормивши зажену. На річці риби вловити, жінку свою з дітьми покормити.
Похоп, -пу, м. Влеченіе. Нема похопу до роботи.
Пригорщ, -щі, ж. = пригірщ. Енея з пригорщею ланців велів судьбам не потопить.
Розчіплювати, -люю, -єш, сов. в. розчепи́ти, -плю, -пиш, гл.
1) Расцѣплять, расцѣпить. Зачепила гаплик за гаплик, а тепер ніяк не розчеплю.
2) Разнимать, разнять. Як дав же він мені молотьби, так і зуби розчіплювали.
Тітка, -ки, ж.
1) Тетка. Дядько не батько, а тітка не мати. Ноя.
2) Всякая замужняя женщина. Тітко! а де тут Тарасова хата?
3) Лихорадка. Ум. тітонька, тіточка. Мандрівочка — рідна тіточка.
Увіходити, -ходжу, -диш и ухо́дити, уходжу, -диш, сов. в. увійти, увійду, -деш, гл.
1) Входить, войти. Хто не ввіходить дверима, той злодій. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. Якось туманію, наче жива у землю вхожу. Увійдеш у землю і будеш на тім світі. увійти в дійство. Начать дѣйствовать? Открыть дѣйствія? В нас школа годов шість як у дійство увійшла. увіхо́дити, увійти у неславу. Безславить, обезславить себя. Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько — не раненько із юлиці ходиш.
2) Проходить, пройти. Було 60 верст увійду.
3) Избѣгать, избѣжать. Граду-тучи увійшов, а злих рук не увійшов.
4) ухо́дити за ко́го. Слыть за кого. Дурний, коли мовчить, то за мудрого уходить.
