Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чудовий

Чудовий, -а, -е. Чудный. Чудове лице. Левиц. І. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДОВИЙ"
Бузиновий, -а, -е. Бузинный. Бузиновий кисіль. Чуб. VII. 442. Житньої соломахи бузиновим молоком запивати. АД. II. 38.
Гребови́цький, -а, -е. Относящійся къ гребовиц'ѣ. Пісні гребовицькі. Грин. ІІІ. 127.
Датува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Датировать.
Діжечка, -ки, ж. Ум. отъ діжка.
Захтитыся, -хочеться, гл. безл. Захотѣться. Захтилося — запрягайте, видхтилося — выпрягайте. Ном. 4974. А воно жъ солоне — пыты захочеться. Рудч. І. 2.
Лошачо́к, -чка, м. Ум. отъ лошак.
Перецілуватися, -луюся, -єшся, гл. Перецѣловаться. Перецілувались усі.
Позалітісь нар. = позаторік. Вх. Зн. 33.
Прашовиння, -ня, с. Полотье, мотыженье.
Прихватком нар. Урывками. На дворі — прихватком тіпає плоскінь. Мир. ХРВ. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУДОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.