Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чуденний

Чуденний, -а, -е. = чудернастий. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДЕННИЙ"
Блазнувати, -ную, -єш, гл. Дурачиться. Желех.
Залі́зти Cм. залазити.
Заміра́ння, -ня, с. Обмираніе, летаргія. Левиц. І. (Правда, 1868, 460).
Зде́ржуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. зде́ржатися, -жуся, -жи́шся, гл. Удерживаться, удержаться. І хочу здержатись, та не впинюсь. Г. Барв. 283.
Костура, -ри, ж. Ножъ для убиванія животныхъ. Вх. Уг. 246. Ум. костурка.
Нахрякати, -каю, -єш, гл. = нахаркати.
Одномовець, -вця, м. Единоязычный, одноплеменникъ, соотечественникъ. Одномовців Боянських. К. Дз. 105.
Платянка, -ки, ж. Портянка, онуча. Ум. платяночка. На білені платяночки ти красно обуйся. Гол. IV. 488.
Поличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ полиця. 2) Дощечка отъ земли къ отверстіи) улья, по которой ходятъ пчелы. Шух. І. 111.  
Складничок, -чка, м. Портмоне. Мнж. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУДЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.