Арихме́тика, -ки, ж. Ариѳметика. Арихметикою або щотницею зветься така наука, що навчає без помилок щитати (лічити). Ум. Арихме́тичка. Арихметичка трудна мені здалася.
Безсчастя, -тя, с. и пр. = безщастя.
Веселиця, -ці, ж. = веселка 1. Ой знати, знати, хто господиня: в неї в світлиці, як в веселиці. Ум. веселичка.
Віщий, -а, -е. Вѣщій. Зроби мене віщим, зроблю тебе багатим. коб я віщий такому! Если бы и ото впередъ зналъ! Если бы я это предвидѣлъ.
Вомпити, -длю, -диш, гл. Колебаться, смущаться. В неволі мов в господі спав, на всіх як на своїх дивився, пив, їв, не вомпив, не смутився, а часом і пісні співав. Тягли тут пінненьку троянці, не вомпили сициліянці, черкали добре на захват.
Ізт.. = іст... Cм. ст.
Лядая́кий, -а, -е. = ледаякий. На лядаякого вибий весь ліс, то все їден біс. Аж виходить, вибігає найменшая свість і виносить козаченькові лядаяку вість.
Повітриця, -ці, ж. Вихрь.
Погараздитися, -джуся, -дишся, гл. Устроиться какъ слѣдуетъ, прійти въ нормальное положеніе. Тепер дівчина не хоче йти за вдівця, а як повінчаються та стануть жити вкупі, то й погараздиться. Він чоловік ще молодий, гарний.
Роджений, -а, -е. 1) Прич. отъ родити. Ангел Михаїл не роджений, тілько сотворений.
2) Родной. Вийди, мати, з хати познавати дитяти: єдного родженого, другого судженого.
