Гаразд I нар. 1) Ладно, хорошо. «Приходьте сьогодня до мене!» — Гаразд! 2) Хорошо. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивили у Білій Церкві замирив? Не журись, каже, дівко, — все гаразд буде. 3) Хорошо, достаточно, какъ слѣдуетъ, надлежащимъ образомъ. Не найшов гаразд шляху. Сам ти гаразд не тямиш, що робиш. І ви, плебеї-гречкосії, і ви молилися, та вас ніхто не милує. Не вміють вас і помилувать гаразд. 4) Счастливо, благополучно. Як усе дома буде гаразд, то може і прийду. 5) Очень. Гаразд таки причарувала і його до себе. Ум. гараздненько. Сонечко гараздненько обитріе.
Закрада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. закра́стися, -дуся, -дешся, гл. Прокрадываться, прокрасться, подкрадываться, подкрасться, закрадываться, закрасться, вкрадываться, вкрасться. Оцей ліс колись наш був, а теперка як злодій закрадайся, як вужевки треба. Паня ся закрала, курчаток покрала. Кругом, бачите, вода, так не закрадеться туди кішка.
Заспа́ти Cм. засипати 2.
Кабиш, -ша, м. Шуточное названіе солдата и вообще великоросса за часто употребляемое ими выраженіе: «кабы-жъ».
Ковзатися, -заюся, -єшся, гл. Скользить, кататься по льду. Не ковзайся, бо підошви в чоботях попротираєш.
Опудитися, -джуся, -дишся, гл. Испугаться. Лоні так опудились. Мелитоп. у.
Основина, -ни, ж. Основаніе. Як основина хороша у клуні, то й не завалиться, хоч як товсто укрий. Він положить основину. На таких то основинах треба нам працювати.
Підшийник, -ка, м. = підчіпок.
Природа, -ди, ж. 1) Природа. 2) Прирожденныя способности. Природу тяжко одмінити. У мене до цього діла природи нема. 3) = природжіння.
Суперека, -ки, ж. Споръ, несогласіе, распря. Будем ми втрьох велику между собою супереку мати. на супереки́ йти з ким. Дѣлать противъ чьего либо желанія. Іде на супереки з батьком старший син. Ум. суперечка. Де два ходить до дівчини, — буде суперечка. І межи святими буває часом суперечка.
