Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рюм

Рюм, -му, м. Плачъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЮМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЮМ"
Архи́мницький, -а, -е. Шарлатанскій, плутовской.
Бельбехи, -хів. Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Кв. Cм. тельбухи.
Де́нно нар. Днемъ. Били турка денно, нічно. Мет. 429.
Купалочка, -ки, ж. Ум. отъ купала.
Прискригнути, -ну, -неш, гл. Прикрутить, поставить въ стѣснительное положеніе. Як прискригне, що ради не можно дати, то йдем помочі шукати.
Проколихати, -шу́, -шеш, гл. Покачать. Повішу ще тії рукава — хай вітер проколише. Чуб. V. 606.
Спалахнути, -хну, -неш, гл. Вспыхнуть.
Судкувати, -ку́ю, -єш, гл. = міркувати. Вх. Зн. 67.
Укоськати, -каю, -єш, гл. Укротить, успокоить, уговорить. Сам дід утомивсь, поки бабу укоськав. Грин. ІІІ. 343. Може вдвох з Цвіркункою чи не вкоськаємо Марусі. О. 1861. XI. Кух. 20.
Чудесний, -а, -е. Чудесный. Се килим самольот чудесний. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЮМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.