Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рюм

Рюм, -му, м. Плачъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЮМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЮМ"
Анта́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ Анта́ба. Вх. Зн. І. Cм. еще шкафа. МУЕ. І. 72. 2) Желѣзная скоба для скрѣпы. Звенигород. у.
Босіти, -сію, -єш, гл. Дѣлаться босымъ.
Годен, -дна, -дне Краткое окончаніе отъ годний. 1) = годний. годен у бога. Угодный Богу. Як я буду в Бога годен, буде в мене худобонька. Гол. IV. 450. 2) не годен. Не въ состояніи. З тої туги аж не годен їсти. Гн. II. 188.
Криженька, -ки, ж. Ум. отъ кри́га.
Набре́зґлий, -а, -е. О молокѣ: скисшій (Галиц.). Желех.
Подовбатися, -ба́юся, -єшся, гл. Поковырять; покопаться. Подовбавсь ще раз у кишені, тягне карбованця. О. 1861. X. 23.
Розшитися, -ши́юся, -єшся, гл. О курицѣ: сѣсть на гнѣздо, чтобы снести яйцо. Шух. 238.
Сінокіс, -ко́су, м. = сіножать. Левиц. І. 127.
Сукмана, -ни, ж. 1) = сукман. Гол. Од. 33, 44. А де ж ваші, хлопці, славнії запорожці, дорогії сукмани. Гол. І. 18. 2) Родъ свити въ Холмщинѣ. Чуб. VII. 121. Ум. сукманка, сукманонька, сукманочка. Чуб. І. 276.
Хрестець, -тця, м. = хрест 2. ХС. І. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЮМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.