Гільчастий, -а, -е. = гіллястий Стоїть дуб гілчастий. гільчастий скатерть? (вар. дрябчастий, квітчастий).
Глижка, -ки, ж. Комочекъ. Ум. глижечка.
Кляк, -ка, м. 1) Заломъ на деревѣ, камышѣ, стебляхъ хлѣба, дѣлаемый обыкновенно съ цѣлью обозначить нужное; зарубка на деревѣ съ той-же цѣлью. 2) Межевой знакъ, состоящій въ обозначенномъ чѣмъ-либо (обыкновенно — зарубами, а иногда просто заломомъ) деревѣ или граничномъ столбѣ. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає, або огряничить кляками (землю) 8) Во внѣшнемъ колесѣ водяной мельницы каждый изъ двухъ деревянныхъ круговъ, ограничивающихъ колесо и связывающихъ лопатки. 4) Ледяная сосулька. 5) Родъ дѣтской игры.
Кучерь, -ря, м. Употребляется преимущ. во мн. ч. 1) кучері. Кудри. А твій кучеръ... остригли, і рости не хоче. Голова в кучерях, як у золотому вінку. О клубящемся туманѣ: Туман, мати, по дорозі у кучері в'ється. 2) Хвостовыя перья у селезня. Кучері в качура на хвості. Галицкіе парни-покутяне украшаютъ ими свои шляпы, гдѣ они называются также кучерями. 3) Родъ орнамента съ завитками, употребляемаго въ вышивкахъ, нашивкахъ на одеждѣ, рѣзьбѣ и пр. 4) Украшенія изъ загнутаго металлическаго листа у крышки курительной трубки.
Лев'я, я́ти, с. = левеня.
Позавалювати, -люю, -єш, гл. Обрушить (во множествѣ).
Розсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. розсипатися, -плюся, -плешся, гл.
1) Разсыпаться, разсыпаться. Горох розсипався. Волосся розсипалось по плечах. Веселий промінь сонця йшов через вікно, розсипався поміж зеленим листом. Голос його розсипався між скелями, як весняний перший грім.
2) Распадаться, распасться. Тая земля, що він одлупив, взяла та й розсипалася у його в руці. Цебер розсохся і розсипався. Ой упала зоря з неба та й розсипалася, мила зорю позбірала та й затикалася. Розсипались жовті кости як жар по печі.
3) Разрѣшаться, разрѣшиться отъ бремени. У мене жінка розсипалась.
4) Усиленно хлопотать, изъ кожи лѣзть. Зубиха ж тут так і розсипається. І сюди шатнеться, і туди мотнеться; і намисто Олені нав'язує на шию, і голову квітчає.
Спризба, спри́зьба, -би, ж. = приспа. На спризьбі сидить.
Чоловічина, -ни, м. Человѣкъ. Чоловічина! одна душа в чоботі, друга в животі, а третя по світу.
Чудерство, -ва, с.
1) Чудовище. Єсть, кажуть, на морі морське чудерство з трьома губами і на кожну губу дванадцять кораблів бере. Привели царівну морському чудерству на прожереніє.
2) Диво, удивленіе. Змій і проситься: «Не бий мене до 'статку, а вези у своє царство на чудерство».... Привозе він його у своє царство, — всі на його чудують.