Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рученька

Рученька, ручечка, -ки, ж. Ум. отъ рука.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧЕНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧЕНЬКА"
Кроїти, крою, -їш, гл. = краяти. Про те знає швець та кравець, що він буде кроїти. Ном. № 9577. Як будуть козаче то тіло кроїть. Федьк. III. 152.
Ніц мѣст. = нічого. Панич не знав ніц. Ном. № 1164.
Облещувати, -щую, -єш, сов. в. облести́ти, -щу, -стиш, гл. Льстить, прельщать, прельстить.
Ожелест, -сту и ожелець, -льцю, м. Ледяныя сосульки на деревьяхъ. Вх. Лем. 443. Cм. ожеледець.
Перепеличка, -ки, ж. Ум. отъ перепелиця.
Позалежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Залежаться (о многихъ).
Попустувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошалить. Пу, попустували трохи — і годі!
Пороздавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Прирівнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. прирівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Сравнивать, сравнить себя. Прирівнялась свиня до коня. Ном. № 7931.
Субіч нар. Обокъ, возлѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЧЕНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.