Витуплювати, -плюю, -єш, сов. в. витупити, -плю, -пиш, гл. Тупить, иступить.
Жениши́на, -ни, об. Одинъ изъ двухъ любящихъ: дѣвушка или парубокъ. Та чогось моя женишина смутна, невесела. Ой є в мене женишина не до тебе чорта. І на шлях теплицький справив сина Опанаса, щоб побачив і сподобав любу женишину. Лежить моя женишина як квітка в'яла.
Киця 2, -ця́ти, с. Маленькій горшечекъ. Ум. кициня, киця́тко.
Луття́, -тя́, с. соб. 1) Вѣтви или прутья лозы, ивы (корзиночной). 2) Липовая кора для лаптей, лыко. Cм. лут.
Перескочити Cм. перескакувати.
Посидящий, -а, -е. Усидчивый.
Похимородити, -джу, -диш, гл.
1) = похимерувати.
2) Поколдовать нѣкоторое время.
Розмовини, -вин, ж. мн. Разговоры. Затирала свій смуток тушкуванням з молодичих розмовин під церквою.
Штурман, -на, м. Штурманъ (на кораблѣ).
Шурхотіти, -хочу́, -ти́ш, гл. Шуршать, производить шорохъ, шелестѣть.
