Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ручитися

Ручитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Ручаться. Хто ручиться, той і мучиться. Ном. № 10661. Не ручись не то що за рівного батька, а за свою пазуху. Ном. № 6827.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧИТИСЯ"
Винайти, -ся. Cм. винаходити, -ся.
Ґля́ґаний, -а, -е. сир. Сладкій творогъ.
Дзвякоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Дзвякати. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41).
Доора́ти, -ся. Cм. доорювати, -ся.
Доступа́тися, -па́юся, -єшся, сов. в. доступи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Доступаться, доступиться, подходить, подойти, добираться, добраться, приближаться, приблизиться. Чого зблідла? Чого боїшся? Сюди не доступляться. К. (Хата, 165). Обридло вже мені жити на селі. Надумавсь я до царя доступитись: хочу подивитись на царя й на царицю. К. (О. 1861. IV. 39). Коли б мені знайти оселю Божу, і до його престолу доступитись. К. Іов. 51.
Ду́бора нар. Дыбомъ. Волосся на голові дубора пішло. Стор. Cм. дубала.
Животвори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Оживлять.
Пожурити, -рю́, -риш, гл. Опечалить (многихъ). Росказала про своє горе та й пожурила тим нас усіх. Полт.
Трояковий, -а, -е. Троякій, тройной.
Штовхонути, -ну, -неш, гл. Съ силой толкнуть. Як штовхоне вовка рогами під бік. Чуб. II. 126.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.