Відложити, -жу, -жиш, гл. = відкласти.
Любчи́на, -ни, ж. = любка. Що то за дівчина, що то за любчина?
Окарувати, -ру́ю, -єш, гл. см. карувати. Навчи, навчи, бідная вдово, да свойого сина! Як не будеш научати, будем карувати: окаруєм руки й ноги і чорнії брови, щоб не ходив до дівчини молодої.
Риночка, -ки, ж. Ум. отъ ринка.
Росплескати, -ся. Cм. роспліскувати, -ся.
Самохіть нар. = самохіттю. Як таки самохіть свою душу морити. Самохіть підставить під ярмо шию.
Скакля, -лі, ж. Въ загадкѣ: сорока. Скакля скаче, риндя риє.
Ставатися, -стаюся, -єшся, сов. в. статися, -нуся, -нешся, гл. 1) Дѣлаться, сдѣлаться. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Аби ваша думка сталася ділом. Конвалії сталися мені найлюбішими квітками. Ідол до Бога.... «Так і так мені стається: не попаду з моря землі винести.» 2) Случаться, случиться, произойти, совершиться. Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько, з Криму ідучи. Між нами стався такий великий гріх. Те станеться за нашого ще живота.
Хи-хи! меж., выражающее смѣхъ. Хи-хи-хи! зареготавсь о. Хведор.
Чупер, -пра, м. Хохолъ. Чупер носив собі коротенький. Жінку за чупер та й до землі, та й добре набив.
