Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рученя

Рученя, -няти, с. Рученка, маленькая ручка. Білі рученята мліють-обнімають. Шевч. 133. Ум. рученятко, рученя́точко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧЕНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧЕНЯ"
Бибак, -ка, м. Вередъ. Угор.
Бідняство, -ва, с. = бідність = біднівство. Дома він кинув таке бідняство, а застав — уже ї всьо. Гн. II. 174.
Ковнір, -ра, м. = ковмір. Козак звик червону стрічку в ковнірі носити. K. ЧР. 327. Ум. ковніре́ць. А в нашого Василя... вишиваний ковнірець. Чуб. V. 1115.
Куркодим, -ма, м. Въ загадкѣ: пѣтухъ. Вийшов царь земляний (= миша) і пита царя Куркодима, чи не бачив царя Цурупала (= кота)? Грин. І. 249.
Негайно нар. Немедленно, спѣшно, экстренно. Негайно приведіть посли до мене. К. Бай. 18.
Палечний, -а, -е. О колесѣ: зубчатый или съ кулаками. Мик. 481. Палешне колесо. Міусск. окр. Черниг. у.
Пихнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пихкати. Дай люльку, я разів зо три пихну. Лебед. у. Захотілось... птичі люлечки пихнути. Ном. № 9302.
Порити, -ри́ю, -єш, гл. Изрыть. Увесь город мені ваші свині порили. Богод. у.
Салогуб, -ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. К. ЧР. 69, 426. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. Пика широка та одутловата, як у того салогуба. Стор. І. 60. К. Повѣсти. І. 200.  
Спотребно нар. = потрібно. Гол. III. 523.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЧЕНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.