Верлань, -ня, м. Крикунъ. Горлань, верлань, кулачник страшний.
Віднадитися, -джуся, -дишся, гл. Отвадиться, отстать. Через його віднадився купець. Зовсім віднадився від дому.
Дуб'Я́, -б'я́, с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб'я.
Наляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. налягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Налегать, налечь. 2) Давить, придавить; угнетать, тѣснить, притѣснить. Стали ляхи дуже вже налягати на козаків. 3) Ложиться, лечь поверхъ чего-либо. Ой туман яром та налягає. 4) Охватывать, охватить; одолѣвать, одолѣть (о снѣ, печали). Сон наліг. Сидить дівчина край віконечка і сон її налягає. Стала к їх серцям велика туга налягати. Уже на нашу молоду журба налягла. 5) Напирать; надвигаться, надвинуться. Щось дуже злая хуртовина, на нас налягає. Наліг (вітер) на козака, одежу з його цупить. 6) Только сов. в.? Догонять (охотничій терминъ о собакѣ). Як дуже Дойда налягає, — ... лис хвостом виляє. 7) налягати на но́гу. Прихрамывать. У Мирнаго налягати на но́ги значитъ — поспѣшно идти: Христя... налягає на ноги: ж йде, а підтюпцем трюха. Чіпка тільки вийшов з двору, так і наліг на свої ноги. 8) Настаивать, настоять. Пани налягають на свому, а мужики на свому. 9) Приставать, пристать. Що ти, причепо, налягаєш на мене?
Непокірниця, -ці, ж. Непокорная. Ти ж, (невістко), моєму роду непокірнице.
Непритульний, -а, -е. Неудобоприложимый.
Переверт, -ту, м.
1) Переворота.
2) піти в переверти. Начать кувыркаться. Сміх не реготи, пішла баба в переверти.
3) на переверт пішло́ діло. Пошло наоборотъ.
Роспонадитися, -джуся, -дишся, гл. Разлакомиться, повадиться. Діти роспонадилися на солодке. Роспонадився вовк, ше йде.
Ушестя, -тя, с. День Вознесенія. Не прийдеться в середу Вшестя. Сонечко стало жарити перед Ушестям, як посеред літа.
Цісаронько, -ка, м. Ум. отъ цісарь.
