Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рясиця

Рясиця, -ці, ж. Складка, сборка. Старший боярин красен, а в його жупан рясен, а за тими рясицями сидять воші копицями. Мил. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 93.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯСИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯСИЦЯ"
Жовкля́к, -ка, м. = жовтяк. Ум. жовклячо́к.
Закури́ти, -ся. Cм. закурювати, -ся.
Зогнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = зігнутися.
Мень, -ня, м. Рыба налимъ, Gadus lota.
Мере́жчатий, -а, -е. = мережаний. О. 1862. VIII. 16.
Продіймати, -ма́ю, -єш, гл. = продимати. Як одсунеш кватирку, то так тебе вітрець продіймає. Волч. у.
Рострусити, -ся. Cм. рострушувати, -ся.
Хліборобка, -ки, ж. Женщина, занимающаяся хлѣбопашествомъ.
Хурдиста, -ти, ж. Мятель. Черк. у.
Цілечкий, -а, -е. = цілісінький. Вх. Лем. 480. Василько буде хоч цілечку ніч тую довгу ізо мною сидіти, мене слухаючи. МВ. ІІ. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЯСИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.