Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рюма

Рюма, -ми, об. Плакса. Cм. рюмса.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЮМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЮМА"
Задратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Задразнить. Задратував турчина.
Зату́льщина, -ни, ж. Пошлина съ котла на винокуренномъ заводѣ.
Затупоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Затопать, застучать копытами. Коли так одного вечора затупотіло в дворі; вибігла стара, а Данило коня прив'язує. МВ.
Коненя, -ня́ти, с. Ум. отъ коня́.
Намахлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Сдѣлать что-нибудь дурно.
Пастрьома, -ми, ж. Кусокъ мяса, сала и ар. положенный въ ловушкѣ для приманки звѣря. — напр. въ мышеловкѣ. Мнж. 188. Cм. пастрама.
Переносити 2, -шу́, -сиш, гл. Переносить, перенести (многіе предметы). Я оті дрова переносив у хату, бо дощ помочить. Рудч. Ск. І. 170.
Примішувати, -шую, -єш, сов. в. приміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Примѣшивать, примѣшать.
Усамобожити, -жу, -жиш, гл. Умолить, упросить. Насилу усамобожили, щоб вернув гроші. Шейк.
Шельма, -ми, об. 1) Бранное: шельма. К. ЧР. 396. Шевч. 136. Стоїть шельма розлучниця, з милим обнялася. Чуб. V. 185. 2) = кадина. (Стрижевск.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЮМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.