Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розчина

Розчина, -ни, ж. Закваска, ферментъ для хлѣба. Нетерплячий Омелько з діжі розчину бере, на сковороді перепечку пече. Чуб. 1. 273. Не видав хтось кислого та в розчину впав. Ном. Прийшла дівка додому, а попадя саме діжу учинила. — Чого ти, пита, посуду побила? — А пороскидайте цю росчину по хаті, так скажу. Мнж. 6. Ум. ро́зчинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧИНА"
Зага́нити, -ню, -ниш, гл. Охулить.
Квасиво, -ва, с. Квашенье (квашеные бураки, капуста, яблоки и пр.) Закупила я яблук на квасиво. Чигир. у.  
Мо́ташка, -ки, ж. Мотокъ (нитокъ). Харьк. г.
Над'їзди́ти, -зджу́, -ди́ш, сов. в. над'ї́хати, -ї́ду, -деш, гл. Подъѣзжать, подъѣхать. Желех.
Нещасник, -ка, м. Несчастный мужчина. (Маркіянъ Шашкевичъ. Желех.).
Огненний, -а, -е. 1) Огненный. Чуб. І. 22. Огненне море. Шевч. 2) Пылкій, горячій. Він до роботи огненний. Лебед. у. Огненний чоловік. Черк. у. 3)сусіда. Сосѣдъ, постройки котораго весьма близко. Харьк. г.
Порозмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Поговорить.
Столинє, -ня, с. Ножки стола, часть стола подъ столечницей. МУЕ. ІІІ. 55.
Торос, -су, м. = тарас. Левч. 42.
Улинути 1, -ну, -неш, гл. Влетѣть. В четверте віконце ангел влинув, на престолі став, слізку вронив. Чуб. ІІІ. 434.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.