Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розстряватися

Розстряватися, -ряюся, -єшся, сов. в. розстрятися, -нуся, -нешся, гл. Разставаться, разстаться. Грин. III. 69. Душа з тілом розстрявалася. Харьк. г. Ліпш би не знатися, неже зараз і розстрятися. Ном. № 8783.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСТРЯВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСТРЯВАТИСЯ"
Борговий, -а, -е. Взятый въ долгъ. У мене борговий один віл був, — тільки недавно виплатив. Славянос. у., Ум. борговенький. Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти, зібрав Харько воликів борговеньких. Чуб. V. 1048.
В'язільник, -ка, м. = в'язальник. Харьк.
Дерга́р, -ра́, м. Канатчикъ, занимающійся плетеніемъ канатовъ, шлей изъ пеньки. Дергарі купля' прядіво на мотузи. Камен. у.
Заплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Заплатить, уплатить. Він тобі заплатить багато грошей. Рудч. Ск. і. 58.
Опашки нар. На опашку. Накинув сірячину на себе опашки. Полт.
Писарина, -ни, м. Писарь, писаришка. А там панові не вподобався, писарині якому. Рудан. І. 23.
Повійнути, -ну, -неш, гл. Повѣять. Повійне вітер. Зміев. у.
Похвостатися, -таюся, -єшся, гл. Поволочиться, потащиться сзади хвостомъ.
Тікання, -ня, с. Бѣгство, убѣганіе.
Хвиґурно нар. Фигурно? Хвиґурно вирізаний хрест. Стор. II. 159. Голова між ніг вплелася, а задня вгору піднялася, — умер фигурно неборак. Котл. Ен. V. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСТРЯВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.