До́брий, -а, -е. 1) Добрый, благой. Дуже се добре діло. Добре словом до його озивався. Лихий доброму попсує. Ном. № 5983. Говорить добрее. Ном. № 5829. 2) Добрый, отличающійся добротой (о человѣкѣ). Добрий дуже чоловік: кожному запоможе, пособить. Будь для того, мати, добра, що я полюбила. Метл. 3) Хорошій. Він добрий був син і щирий козак. К. ЧР. 234. Темного лугу калина, доброго роду дитина. Н. п. 4) Хорошій, доброкачественный. Кожне дерево, що не дає доброго овощу зрубують та й в огонь кидають. Єв. Л. ІІІ. 9. Добрі чоботи. Добра горілка. 5) Искусный. Злодіяка був добрий. Кв. II. 193. Добрий з його коваль. 6) Вкусный. Та й сирівець добрий, — аж губи злипаються. Полт. І того, було, не їсть, і того не п'є. Все хотілося їй ласенького та добренького. Левиц. Пов. 113. Доброго борщу наварила, — в смак попоїв. 7) Благопріятный (о времени). Ой добрая ж годинонька, не цуралась родинонька. Н. п. В недобру час-годину почав се. 8) Порядочныхъ размѣровъ, большой. Цей кухлик з добру діжку. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! Сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця. Ном. № 370. 9) Добри́-вечір! (привѣтствіе) Добрый вечерь! Ой прийшов він під віконце, добри-вечір, серце! Чуб. III. 154. 10) Добри́-день! (привѣт.) Добраго дня! Добраго утра! Добри-день же, тату, в хату. Шевч. 129. Дава́ти на добри́-день. Здороваться, желать добраго утра. Шапку зняти, на добри-день дати. Уман. у. По воду йде, добридень дає, з водою йде, жалю завдає. Бал. 98. 11) Добри-до́світок! Добраго утра! Привѣтствіе, употребляемое только раннимъ утромъ, на разсвѣтѣ. Основа. 1861. 51. Сам. 148. 12) До́бре мило. Всякое туалетное мыло. Лебедин. у. 13) До́бре нами́сто. Кораловыя мониста. Чуб. VII. 426. Усі груди так і обнизані добрим намистом з червінцями. Кв. І. 6. 14) Добра́ніч, на добра́-ніч. Доброй ночи, спокойной ночи. Ой добра-ніч, широкеє поле, жито ядренеє. Мет. 322. На добра-ніч, усі блохи на ніч! Спать до півночі витріщивши очі. Ном. (Шутка). 15) До́брий ро́зум. Здравый смыслъ. Да хоч хожу пізнесенько, — добрий розум маю: ой я ж тому ледачому віри не доймаю. Чуб. ІІІ. 141. Держи сама розум добрий в своїй головонці. Метл. 16) До́брого здоро́в'я зи́чу (жи́чу). Желаю здравствовать. Боярину, красний паничу! Доброго здоров'я жичу. Мет. 202. Доброго здоров'ячка, пані! Ном. №6417. 17) З до́брого ди́ва. Ни съ того, ни съ сего, на здорово живешь. Вилаяв ні з доброго дива. Васильк. у., Ум. Добре́нький, добре́сенький, добрі́ненький. Чоботи ще добрісенькі. Н. Вол. у.

Кудкудак! меж., выражающее крикъ курей. А куриця кудкудак-кудкудак! Чуб. V. 635.

Обірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обрати, оберу́, -ре́ш, гл. Избирать, избрать. Ми оберем собі ватажком Марка. Стор. МПр.

Пішак, -ка, м. 1) = піхурка. Угор. Вх. Зн. 49. 2) Пѣшій работникъ. О. 1862. IV. 93. 3) Пѣхотинецъ. К. Досв. 9.

Понадиматися, -маємося, -єтеся, гл. Надуться (во множествѣ). Як птиця на дворі понадимається і носи похова, — буде буря і холод. ХС. VII. 417. Паруси шовкові так і понадимались. Рудч. Ск. II. 80. Коли місяць і зорі понадимаються, т. е. тускло свѣтятъ, — буде вітер. Грин. І. 254. Всі понадимаються, як ті їжаки.

Понаралювати, -люю, -єш, гл. Напахать ралом во многихъ мѣстахъ.

Попридавлювати, -люю, -єш, гл. Придавить (во множествѣ).

Рудка, -ки, ж. Ржавое болото, болото. Мир. ХРВ. 5. Тоді по оцій самій дорозі, де ми їдемо, були непереходимі рудки.... хто не знавши, як ускочить було у рудку, та ще з важким возом, то такечки зав'язне в багнюці. О. 1861. XI. 2. Коли б нам через рудку перехватиться.

Руський, -а, -е. 1) Въ Галиціи и Буковинѣ: малорусскій, украинскій. 2) Великорусскій. Пісня народня, як українська, так і руська. Левиц. Пов. 8. 3) Великороссы. Левч. 187.

Торохтій, -тія, м. Крикунъ, пустозвонь. Шейк. Торохтія везти. Ѣхать порожнякомь, съ пустой бочкой. Шейк.