Де-и́нде, нар. 1) Кой-гдѣ. Зімою були великі сніги, так де-инде закидало, що аршинів у три було. 2) Куда нибудь въ другое мѣсто; гдѣ нибудь. Іди, ринде, де-инде: там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть. Іди ти, мати, де-инде пробувати, хліба-соли спокійно вживати. Давно се діялось... і не де-инде, а у нашій таки землі.
Ліліо́вий, -а, -е. Лилейный.
Льо́лька, -ки, ж. Ум. отъ льоля.
Люле́шний, -а, -е. 1) Трубочный. 2) Любящій курить изъ люльки.
Носільник, -ка, м. = носій. А носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде. Ум. носільничок.
Одежина, -ни, ж.
1) Что либо изъ платья.
2) Одежина = Одежа. жалувати одежину. Беречь платье. нехтувати одежину. Не жалѣть, не беречь одежды. Ум. одежинка.
Патлама, -ми, ж. Плохое болотное сѣно съ осокой, камышемъ и пр.
Первачечка, -ки, ж. Ум. отъ первачка.
Підворотень, -тня, м. Сортъ горшка, вышиною отъ 5 до 7 вершковъ.
Свекрівонька, -ки, ж. Ум. отъ свекруха.
