Виманювати, -нюю, -єш, сов. в. виманити, -ню, -ниш, гл. Выманивать, выманить. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманиш. Такий убогий, що кошенят з запічка нічим виманити.
Дністро́ви́й, дністря́нський, -а, -е. Днѣстровскій. Над сагою дністровою лежить Хведір безрідний.
Колодій, -дія, м. 1) Колесникъ. Ходи, ходи, колодію, зо мнов ночувати. 2) = колодач. Я йому такого колодія викував, що хоч куди. 8) Понедѣльникъ сырной недѣли, когда привязываютъ коло́дку 2. справляти колодія́. Пировать, выпивать на деньги, полученныя какъ выкупъ отъ коло́дки.
Попування, -ня, с. Священствованіе, бытіе попомъ. Сів на попування в Солодьках.
Поспіх, -ху, м.
1) Поспѣшность, скорость, быстрота. Скорий поспіх — людям посміх. Ну, хлопці, для потіху по чарці. поспіхом. Поспѣшно.
2) Успѣхъ.
Приступатися, -паюся, -єшся, сов. в. приступитися, -плю́ся, -пишся, гл. = приступити. Ой лежить тіло як папер біле, ой ніхто к тілу не приступиться.
Рострачувати, -чую, -єш, сов. в. ростра́тити, -чу, -тиш, гл. Растрачивать, растратить. Батьківщина ми з, нею не ростратили.
Сльота, -ти, ж. Осеннее ненастье, мокрый снѣгъ. Лізеш сльотою.
Уголити, -лю, -лиш, гл.
1) Оголить, обнажить.
2) Сдѣлать бѣднымъ.
Умічати, -чаю, -єш, сов. в. умети́ти, -мечу, -тиш и умітити, -мічу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣтить. Кажу ж вам — не вмітив їх гаразд — в чому одіті, а так — довга одежа. Я не вмітив, чи була вона п'яна, чи ні. Я не вмічала, чи були там сліди, — мені й байдуже. Швидко бігли, — затим не можна було їх умітити, які вони були собі на вид. І Пилипиха вже вмічати почала, що дома він не говорить і смутує.
