Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розцілуватися

Розцілуватися, -луюся, -єшся, гл. Расцѣловаться. Розцілувався, як жид на шабаші. Ном. № 11586.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЦІЛУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЦІЛУВАТИСЯ"
Байталуватий, -а, -е. 1) Неловкій, неуклюжій. Вх. Зн. 1. 2) Неработающій, лѣнивый. Черк. у.
Безживний, -а, -е. Безжизненный, мертвый. Краса безживна. Щог. В. 64.
Бескид, -ду, м. 1) Гора. Желех. 2) Также во мн. бескиди. Часть Карпатъ отъ Яблонки до источниковъ р. Стрыя на сѣверномъ и р. Латорицы на южномъ склонѣ. Гол. I. Геогр. оч. 558.
Гилистий, -а, -е. = гіллястий. Желех.
Дзвя́кати, -каю, -каєш, одн. в. дзвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Звякать, звякнуть. Дзвякнув дзвонок. МВ. І. 52. 2) Чавкать. Їж бо вже гіга не дзвякай. 3) Произносить звукъ дз. Кортить литвина, поки не дзвякне. Ном. № 5012.
Закля́клий, -а, -е. Окоченѣлый, окостенѣлый. Навіщо те тепло, оте ясне сонечко, коли воно вже не гріє... закляклого серця. Мир. Пов. II. 41.
Огортати, -та́ю, -єш, сов. в. огорну́ти, -ну́, -неш, гл. = обгортати, обгорнути. Візьме її та й огорне в ризу золотую. Шевч.
Рамаття, -тя, с. = рам'я. Вх. Зн. 58.
Світлач, -ча, м. Свѣтецъ для вкладынанія лучины. Подольск. г.
Убуритися Cм. убурюватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЦІЛУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.