Гучні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться болѣе шумнымъ, звучнымъ.
Ґвалті́вне, ґвалто́вне, ґвалто́вно нар. 1) Шумно, крикливо. Чорти об радились і ґвалтовно гомоніли. 2) Насильственно. ґвалтовне одібрать.
Завідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Околдовать. Дочку завідьмувала якась ледащиця.
Кварта, -ти, ж. 1) Кварта, мѣра жидкостей. Три кварти не простої горілки, оковитої взяли. Смиренна правда одкуповується од смілої нахаби квартою горілки. квартами продаютъ сѣмена лука. 2) Кварта — посуда. Він сьому випивши осьмуху, послідки з кварти виливав. Ум. ква́ртонька, кварточка. Ой піду я до шинкарочки, возьму меду й да дві кварточки. Cм. еще: кватирка, кватирочка, квартирка, квартуга.
Колоддя, -дя́, с. соб. отъ колода. Я закладав комори й хату з віковічного дубового колоддя на два людські віки.
Оморочити Cм. оморочувати.
Перенести Cм. переносити.
Печура, -ри, ж. = печера 2.
Покладати, -да́ю, -єш, сов. в. покласти, -кладу́, -де́ш, гл. 1) Класть, полагать, положить, сложить. Буду в землі козацькій голову християнську покладати. Поклони покладати. Мимо церкви святої проїжжали... на себе хреста не покладали. 2) Налагать, наложить. По двоє кайданів на ноги покладено. 3) Раскладывать, разложить (человѣка для порки). Як не вийду на панщину, покладают зараз: а Сикора покладає, Вергонець тримає, а вокомон із паличков коло задку грає. 4) = паренити. 5) Строить, построить. Поклали новий манастирь. Двори собі поклав на боці від своєї мами. 6) — гнів на кого. Сердиться, гнѣваться. На свого старшого брата великий гнів покладав. 7) — надії. Возлагать надежды, надѣяться. На його єдиного покладаю мої надії. 8) — гріх на кого. Взводить на кого грѣхъ. Які ж ти гріхи на себе покладаєш? Я ні на кого не покладаю гріха, як на Петра. 9) і в голову сього не покладай. И не думай этого. 10) покладаючи робити. Не спѣша и съ толкомъ дѣлать.
Процвітати, -та́ю, -єш, сов. в. процвісти́, -ту́, -те́ш, гл.
1) Цвѣсть, процвѣтать, расцвѣтать, расцвѣсть. Калина процвітає. Кругом хлопці та дівчата, як мак процвітає. Піднявсь, процвів і в'яне, мов та квітка.
2) Богатѣть, разбогатѣть, достичь благополучія. А процвів був мій брат: поважали усі, майстер, грошей багато. Чи ба, як люд процвів тепера: тілько пани колись так жили, як оце наші міщане.
3) Расцвѣчивать, расцвѣтить, разукрасить. Cм. процвітаний.
