Бурло, -ла, м. Ругань, ропотъ. збити бурло. Поднять сварливый шумъ. Бурла бити. Бездѣльничать. Що день тобі у Бога бурла б'є та каламуте.
Жайворінячий, -а, -е. = жайворонків.
Живи́ця, -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2) Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Чаще: ледащи́ця-живи́ця. А охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову. Ум. живи́чка.
Крепак, -ка́, м. Крѣпостной. А сей Іван Золотаренко та був крепак.
Неслава, -ви, ж. Безславіе, позоръ; дурная репутація. Погубиш їх, і їх слава стане їм в неславу. Ой він її не займає, бо сватати має, він до неї не горнеться, неслави боїться. Любив я дівчину, любив я свою, а люде говорять неславу на нюю. у неславі бути. Быть обезславленнымъ; пользоваться дурной репутаціей. Наш піддружбо хороший, пожич дружбі грошей, бо наш дружба в неславі, його шапка в заставі. у неславу вводити. Подвергать пересудамъ, безславить кого. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. у неславу входити. Безславить себя, подвергать себя пересудамъ. Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько-нераненько із юлиці ходиш. Ум. неславонька. Не тра було моїй рідні неславоньки наробити.
Побідувати, -ду́ю, -єш, гл. Побѣдствовать. Не що вже робити, тра побідувати.
Погостити, -щу́, -стиш, гл. Угостить, принять какъ гостя. Прийняла їх у хату, але не мала чим їх погостити. Нас... так файно погостив. Запросив і погостив їх дуже красно.
Позасмерджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Протухнуть, испортиться (во множествѣ). Налапали тілько перепелиць, що сі їм позасмерджували.
Полик 2, -ка, м. Вышитые наплечники женской сорочки. В кожної сорочки з поликами. Полики шовкові лосняють, літа мої минають.
Супряжич, -ча, м. = супружник.
