Загуса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. загу́снути, -ну, -неш, гл. Сгущаться, сгуститься. Насипала багато води, а мало борошна, та мішала, мішала, а воно не загуса. Як загусне глина, тоді не зробиш горщика. На чуже пшінце горшка не підставляй, бо кипітиме, кипітиме, та й не загусне.
Здиви́тися Cм. здивлятися.
Лихоро́б, -ба, м. Злодѣй. Не можна лихороба (змія) вдержати, бо пече таким огнем пекельним, пече, дере!
Незлобливо нар. Незлобиво.
Перехиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перехилити, -лю, -лиш, гл. Наклонять, наклонить; склонять, склонить. Перехилив порожню пляшку над чаркою. Перехилить голову. Кому вагу мечами перехилим, тому широка вклониться земля.
Поманжати, -жаю, -єш, гл. Отправиться, пойти. Іди, дівко, з нами молодцями, ліпше тобі буде, як в рідної мами. Дурна дівка того послухала, з ними поманжала.
Розіпнути, -ну, -неш, гл. = розіпясти.
Руно, -на, с. 1) Руно. Од вовка втечи, а руно принеси. Шерсть на тій собаці як руно. 2) мн. Всходы. Подивитись на руна польові: жити такі, що й вуж не пролізе. Ум. рунце. руне́нце. Тепер вовниця дорога: як руненце, так копа.
Удонька, удочка, -ки, ж. Ум. отъ удка.
Цвеник, -ка, м. Хвастунъ.
