Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глеюватий

Глеюватий, -а, -е. Глинистый. Глеювата земля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛЕЮВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛЕЮВАТИЙ"
Бамбера, -ри, ж. Ягода. Вх. Лем. 389. Ум. бамбарка, бамберка.
Братієчко, -ка, м. Ум. отъ братій.
Ґвалтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шумѣть, кричать. Ґвалтують, сказано, навспряжки цокотухи (жінки). Греб. 379. Чого (собаки) так ґвалтують? Стор. МПр. 112. Той чоловік став ґвалтувати. Драг. 184. 2) Производить насиліе, насиловать. 3) Производить тревогу, звать на помощь.
Жеретія́ка, -ки, м. Ув. отъ жеретій.
Затрясти́ся, -су́ся, -сешся, гл. = затруситися. Пекло затряслося. КС. 1882. IV. 171. Щоб над тобою земля затряслась! Ном. № 3796. Не біймось, хоч би світ затрясся і гори провалились в море. К. Псал. 110.
Ля́щик, -ка, м. Ум. отъ лящ
Піняти, -піму, -меш, гл. = пійняти. Руки розставив, щоб кота того піняти. Драг. 63.
Позаскороджувати, -джую, -єш, гл. Забороновать во многихъ мѣстахъ.
Позичати, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1)у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає. Ком. II. 50.
Цицечка, -ки, ж. Ум. отъ цицька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛЕЮВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.