Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глід

Глід, глоду, м. Раст.: боярышникъ, Crataegus Oxyacantha L. Анн. 112. Crataegus monogyna Jacq. ЗЮЗО. I. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛІД"
Докува́ти Cм. доковувати.
Достриба́ти Cм. дострибувати 1.
Забу́дькуватий, -а, -е. Забывчивый. Могил. г.
Молоде́нький, молодесенький, -а, -е., Ум. отъ молоди́й.
Налати́ти, -лачу́, -тиш, гл. Прибить къ стропиламъ лати (Cм. лата).
Налупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Начистить.
Приділити Cм. приділяти.
Прикушувати, -шую, -єш, сов. в. прикуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Прикусывать, прикусить. Прикуси язичок. Ном. № 1126. Не можна показувати пальцем на місяць, бо палець усхне, а коли вже покажеш, то прикуси палець. Грин. І. 13.
Просохнути. Cм. Просихати.
Суклятий, -а, -е. Тоже, что и проклятий, но въ усиленномъ значеніи. Сукляті (черкеси) біля самісінького города вештаються й людей беруть. О. 1862. X. 114.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.