Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глід

Глід, глоду, м. Раст.: боярышникъ, Crataegus Oxyacantha L. Анн. 112. Crataegus monogyna Jacq. ЗЮЗО. I. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛІД"
Бережан, -на, м. Прибрежный житель.
Близчитися, -чуся, -чишся, гл. Становиться ближе.
Верхнина, -ни, ж. Сливки. Вх. Зн. 6, 37. Ум. верхнинка.
Відщепнути, -ся. Cм. відщіпати, -ся.
Дале́зний, -а, -е. Очень далекій.
Кондійка, -ки, ж. Ендова; церковный сосудъ, въ которомъ святятъ воду.
Невдатність, -ности, ж. Неумѣлость, неспособность.
Позгонити, -ню, -ниш, гл. 1) Согнать съ мѣста (многихъ); согнать въ одно мѣсто. Уже й овець позгонили. Мир. ХРВ. 39. 2) Взогнать (многихъ). Позгонив воли на гору.
Тарганів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный таракану. Шейк.
Требник, -ка, м. Требникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.