Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глід

Глід, глоду, м. Раст.: боярышникъ, Crataegus Oxyacantha L. Анн. 112. Crataegus monogyna Jacq. ЗЮЗО. I. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛІД"
Глодати, -даю, -єш, и гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Гол. І. 285. Дітей годувать, як камінь глодать. Черк. у. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Чуб. V. 547. Не борони козі ліса, — най гложе. Чуб. І. 258.
Древи́на, -ни, ж. = деревина. Шевч. 436.
Дря́пати, -паю, -єш, гл. 1) Царапать. Штовхають її, дряпають, щипають. МВ. І. 76. Дивись, кіт як дряпає. Харьк. (Собаки) заскіглили і стали дряпати лапами. Стор. МПр. 112. 2) Царапать, плохо писать.
Замиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. Опат. 5. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати. МВ. І. 13.
Знімчитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться. Желех.
Котюга, -ги, м. 1) Ув. отъ кіт. Стар як котюга, а бреше як щеня. Ном. № 6905. Невже котюга знов думає про сало? К. ЧР. 289. 2) Собака домашняя (у гуцуловъ). Вх. Пч. І. 16. Котюга забрехала. Шух. І. 89.
Небезпечно нар. Опасно.
Отцевський, -а, -е. = отцевий. Отцевського хліба-соли з упокоєм уживати. Грин. III. 693.
Упімнути, -ся. Cм. упоминати, -ся.
Чотки, -ток, ж. мн. Четки. Перехрестився, чотки взяв. Шевч. 372.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.