Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глинянка

Глинянка, -ки, ж. = глинище. Желех. Вх. Зн. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНЯНКА"
Барнак, -ка, м. Загнутый конецъ ґирлиґи, ея деревянный крюкъ. О. 1862. V. Кух. 36. Мнж. 176.
Дзеле́нь! меж. для выраженіи звона. Коли трохи згодом дзвонок дзелень, дзелень! Рудч. Ск. І. 76.
Досу́кувати, -кую, -єш, сов. в. досука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Досучивать, досучить. Оце сяду та ниток досукаю. Богодух. у.
Ліщани́к, -ка, м. = ліщина. Желех.
Лю́шки меж. Крикъ на телятъ.
Наскрізь нар. Насквозь. А сей списом наскрізь пробив і до землі врага пришив. Котл. Ен. VI. 32.
Облітати, -та́ю, -єш, гл. Облетать, облетѣть. Я ж би тую Україну кругом облітала. Чуб. V. 5.
Пелюстка, -ки, ж. 1) Капустный листъ. Та й хороша ж цей рік капуста: ач які пелюстки! 2) Кушанье: сваренные капустные листы съ мяснымъ фаршемъ. Маркев. 157. 3) Въ прическѣ гуцульской дѣвушки: прядь, шестая часть волосъ, идущая на косу. Шух. І. 135. 4) Широкій зубецъ, находящійся съ каждой стороны ряда тонкихъ зубьевъ въ прядильномъ гребнѣ. Сумск. у. Ум. пелюсточка.
Роскривати, -ва́ю, -єш, сов. в. роскрити, -рию, -єш, гл. Раскрывать, раскрыть.
Титарювати, -рюю, -єш, гл. Быть церковнымъ старостой. Мій дядько тоді титарював. О. 1862. V. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИНЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.