Дова́дливий, дова́дний, -а, -е. Досадный, тошный.
Запоро́ти, -рю́, -реш, гл. 1) Распороть. 2) но́сом запоро́ти зе́млю. Упасть ничкомъ, уткнувшись носомъ въ землю. Добре його приняв, що аж носом запоров землю.
Индюр, -ра, м. = индор.
Лютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Свирѣпствовать, злиться. Ревуть, лютують вороги. Лютує голод в Україні. Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. 2) Паять.
Памолодь, -ді, ж.
1) Молодые побѣги.
2) Молодое поколѣніе. Твій рід і плід розмножиться на світі і памолодь кругом тебе ростиме.
Перебігати, -гаю, -єш, гл. О собакахъ, волкахъ: закончить періодъ течки. Сука вже перебігала.
Поперечіплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перечепити, но во множествѣ.
Приблудити, -ся, -джу, -ся, -диш, -ся, гл. Заблудившись или блуждая прійти куда. Приблудили к Дунаєчку. Дівчинонька по гриби ходила, в зеленому лісі заблудила, приблудила к зеленому дубу. Пішов же він по пущах блудити; блудив же він сім год і чотирі, приблудився к обідній годині.
Пришта, -ти, ж. = причта. Була й нам пришта.
Шкабати, -ба́ю, -єш, гл. = кабутати. (Въ игрѣ шапошник).
