Відзволити, -ся. Cм. відзволяти, -ся.
Водевіль, -ля, м. Водевиль. Вже піднялася завіса, вже почали грати на сцені водевіль.
Жовті́ти, -ті́ю, -єш, гл. Желтѣть. Від Лиману до Єсмані жовтіє пшениця. Мати дивиться на неї, од злости німіє, то жовтіє, то синіє.
Ломи́тися, -млюся, -мишся, гл. 1) = ламатись. Щастя на коліні не ломиться. Як не намочити обручі, то ломлються. 2) Пробиваться сквозь лѣсъ, тростникъ. Слуха — ломиться щось, ломиться байрачком. Гойдається де небудь поверх очерету гайок. Отто вже Мина начухрав там всячини і так з гіллям і листом і ломиться.
Мураве́льний, -а, -е. Муравьиный.
Недішлий, -а, -е. Слабый, болѣзненный. Прийшов собі дідусь, такий недішлий, та все кашляє.
Пороздавати, -даю́, -єш, гл. Раздать (во множествѣ). Як померли сини, так вони всю одежу їхню пороздавали за царство душі.
Приморозок, -зку, м. Утренній морозъ. Почалися на дворі приморозки. Приморозком підемо у Жванець зраня.
Чеплія, -лії, ж. = чаплія.
Чужоземець, -мця, м. Иноземецъ, иностранецъ. Як малоліттє було, то прийшов чужоземець татарин.
