Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Да нема роду ріднійшого над батечка. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок.
Котитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Катиться. І по сей бік гора, і по той бік гора, а між тими крутими горами котилась зоря. Піт з його котиться.
2) Раждать (о кошкѣ, овцѣ и зайцѣ). Кішка, то вже звір і навіть не несеться, а котиться.
3) Клубиться (о дымѣ, туманѣ). Туман яром котиться, дівці гулять хочеться.
Ламаний, -а, -е. Ломаный, переломленный. Назбірали останків ламаного (хліба) сім кошиків.
Лаючий, -а, -е. Любящій ругаться. Лаюча баба. Чоловік був надто смирний, а жінка лаюча.
Мальо́вка, -ки, ж. Раскрашиваніе, разрисовываніе.
Підмантачувати, -чую, -єш, сов. в. підмантачити, -чу, -чиш, гл. Слегка точить, поточить косу.
Підсубійний, -а, -е. Подливной. Підсубійне колесо у млині. Підсубійний млин.
Погребиця, -ці, ж. Землянка.
Розвихатися, -хаюся, -єшся, гл.
1) Раскачаться.
2) О вѣтрѣ: усилиться. Завірюсі аби рушити, а то розсихається.
Шукати, -ка́ю, -єш, гл. — кого́ и за ким. Искать. Шукай вітра в полі. Лиха не шукай — воно само тебе найде. Єї тато і єї чоловік за нею шукають.
