Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гиджга

Гиджга меж. Крикъ для натравливанія собаки. Тоже, что и кусі, гець. Сірко га тим вовком..., а чоловік кричить: «Гиджга, Сірко!» Рудч. Ск. І. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИДЖГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИДЖГА"
Байстер, -ра, м. = байстрюк. Аф. 292.
Вавчар, -ра, м. Кличка стараго кота. Желех. Ой ти вавціру поганий! (говорится переносно и о человѣкѣ, совершающемъ проказы, наносящемъ ущербъ). Фр. Пp. 134.
Дя́дик, -ка, м. Отецъ. Гол. I. 198. Ум. дя́дичок. Желех.
Заскрегота́ти, -чу́, -чеш
Золитися, -лю́ся, -лишся, гл. Бучиться, щелочиться. «Золись-золись! на більш не надійсь! (як золять плаття). Ном. № 13384.
Кракоч, -ча, м. Тараканъ, Periplaneta orientalis. Вх. Уг. 247.
Підладнувати, -дную, -єш, гл. Подлаживаться; ладить. Мнж. 189.
Поет, -та, м. Поэтъ. Чого стоїть Шевченко яко поет народиш. К. Оп. 115.
Сапування, -ня, с. = сапання. Лохв. у.
Скіки мѣст. = скільки. Наносив скіки йому треба було. Грин. II. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИДЖГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.