Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гивкати

Гивкати, -каю, -єш, гл. О совѣ: кричать. Вх. Лем. 403.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИВКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИВКАТИ"
Вепер, -пра, м. 1) Вепрь, дикій кабанъ. Унадився чорний вепер паровинку рити. Гол. IV. 506. 2) Кастрированный свиной самецъ. Вх. Пч. II. 7. Ум. веприк. Гн. І. 130, вепрок. Гн. І. 129.
Жалісни́й Cм. жалісливий.
Кублище, -ща, с. Логовище. По кублищах своїх звірря заляже. К. Псал. 237. Кублище сліпого католицтва. К. Дз. 134.
Кукул, -ла, м. Самецъ кукушки. Желех.
Орданський, -а, -е. 1) Іорданскій. Орданська ріка. Чуб. І. 129. 2) Богоявленскій. Прискають хворому в вічі святою орданською водою. Грин. ІІ. 40.
Породити, -джу́, -диш, гл. Родить. Породила та удівонька хорошого сина. Н. п.
Сосник, -ка, м. Сосновая роща. Ум. сосничок.
Стрельнути, -ну, -неш, гл. Выстрѣлить. Він як стрельне. Рудч. Ск. II. 2. Хочеться (з рушниці) стрельнути. Котл. МЧ. 455.
Хвища, -щі, ж. Сильный холодный дождь или снѣгъ съ вѣтромъ. Там така хвища на дворі, шо й собаки поховались. Волч. у. Слов. Д. Эварн.
Щебетій, -тія, м. = щебетун. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИВКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.