Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гивкати

Гивкати, -каю, -єш, гл. О совѣ: кричать. Вх. Лем. 403.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИВКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИВКАТИ"
Альта́нка, -ки, ж. Бесѣдка садовая. Левиц. І. 494.
Дая́ти, даю́, дає́ш, гл. = Давати.
Допну́ти, -ся. Cм. допинати, -ся.
Зсісти, -ся. Cм. всідати, -ся.
На́доба, -би, ж. Нужда, необходимость. По надобі, то найдеш і в кадобі. Г. Барв. 15.
Одщ.. Cм. отъ відщебетати до відщіпатися.
Окладник, -ка, м. = Раст. буркун. Вх. Пч. І. 11.
Перегнути, -ся. Cм. перегинати, -ся.
Помуляти, -ляю, -єш, гл. = помулити 2. Аж плечі помуляв віровкою. Рудч. Ск. І. 53.
Табунник, -ка, м. Табунщикъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИВКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.