Бубусі гл. Дѣтск.: падать, упасть.
Відбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбити, -діб'ю, -б'єш, гл. 1) Отбивать, отбить. Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. Одбиває од берега щука риба ряску. Козак нагайкою стріли відбиває. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. Він дівчину відіб'є.
Відзнака, -ки, ж. Знакъ; отмѣтка.
Гуц-гу́ці, гуць-гу́ці!, меж. для выраженія подпрыгиванія. (преимущественно о подбрасываемомъ ребенкѣ).
Ошемоніти, -нію, -єш, гл. Лишиться сознанія. Мене як ударили, то я ошемонів.
Підхвалити Cм. підхвалювати.
Убий-Душа, -ші, об. Убійца. А мій батько убий-душа.
Уклеїти, -ся. Cм. уклеювати, -ся.
Хлятьба, -би, ж. Мокро́та. Оце знов кров'яна хлятьба повалила і душить мене, не дає одкашлятись.
Чімкати, -каю, -єш, гл. Отдѣлять болѣе длинныя волокна овечьей шерсти.
