Буковинець, -нця, м. Житель Буковины. Ум. буковинчик.
Голубця́, -ці, ж. Голубыя нитки. Хустки.... перетикані заполоччу та голубцею.
За́ко́н, -ну, м. 1) Зародышъ. там його́ й зако́ну нема́. Нѣтъ его тамъ и зародыша, нѣтъ и слѣда. 2) Загонь. Де ж такий закон є, щоб чоловіка нівечити. 3) Исповѣданіе, обрядъ, предписаніе религіи, обычая. Хитрий закон, що не зна ні чорт, ні піп, ні дякон. Князь ісповідував православну віру і кріпко тримався свого закону. Поховали громадою, як слід, по закону. Як раз по нашому закону пред нею шапочку ізняв. Ждіть від нас людей по закону увечері. в зако́н увести́: а) Сочетать законнымъ бракомъ. Нехай нас звінчає, та тогді вже явимось до матері. Вона, побачивши, що ти вже у закон уведена, не так буде на тебе жалкувати. б) Окрестить. Вже три дні, як дитина не хрещена... Не дай, Боже, якого случаю — і вмре не введена в закон. у зако́н уступи́ти. Вступить въ законный бракъ. Cм. еще закін.
Здрі́нка, -ки, ж. Зрачокъ.
Клевчик, -ка, м. Ум. отъ клевець.
Набрі́вник, -ка, м. Дѣвичій головной уборъ изъ краснаго или чернаго плису или бархату, также изъ парчи, — родъ широкаго обруча, расширеннаго спереди, охватывающаго голову.
Наспотич, наспо́тички, нар. Спотыкаясь. Як займу з двора, то наспотич летітимеш.
Парубіка, -ки, м. Молодой парень. Був парубіка в тому селі вбогий. Охрім догадливий був парубіка. Ум. парубічка.
Плодитися, -джу́ся, -дишся, гл. Плодиться. Загадав мені царь птицю хвазана встрелить. А як я його встрелю, що він і в нашій землі не плодиться.
Шолгун, -на, м. = шовкунець = токмачка.
