Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гилун

Гилун, -на, м. 1) Мужчина или самець съ однимъ ядромъ. Мил. М. 88. Cм. ґилун. 2) Челокѣкъ, имѣющій грыжу. 3) Вареникъ съ мясомъ. Марков. 151.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЛУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЛУН"
Братолюб'Я, -б'я, с. Братолюбіе.
Гріше́чок, -чка, м. Ум. отъ гріх.
Заме́титися, -чуся, -тишся, гл. Заразиться. Була в його скотинка, та так заметилася і пропала. Новомоск. у. Заметився страшною пошестю. Левиц. Пов. 327.
Ліпш, ліпше, нар. Лучше. Ой листи писати — будуть люде знати: ліпш самому сісти поїхати. Чуб. V. 630. Я милого ліпше люблю, як мама дитину. Гол. І. 213. Ум. ліпшенько.
Направе́ць нар. Направо. Вх. Зн. 40.
Повивішувати, -шую, -єш, гл. Вывѣсить (во множествѣ).
Позрубувати, -бую, -єш, гл. Срубить (во множествѣ). Де яка деревина була, — все позрубував. Пирят. у.
Убовтнутися, -нуся, -нешся, гл. Сказать невпопадъ. Вбовтнувся в річ без ладу. Ном. № 3153.
Фіртка, -ки, ж. 1) = хвіртка. Шух. І. 94. 2) Дверка, дверца въ плитѣ, на которой жарятъ конопляное сѣмя для масла. Шух. I. 163.
Фудити, -джу, -диш, гл. Бросать, швырять. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИЛУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.