Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гилун

Гилун, -на, м. 1) Мужчина или самець съ однимъ ядромъ. Мил. М. 88. Cм. ґилун. 2) Челокѣкъ, имѣющій грыжу. 3) Вареникъ съ мясомъ. Марков. 151.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЛУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЛУН"
Безтолочний, а О землѣ: не бывающій подъ паромъ, не идущій въ толоку. Черниг.
Благословити, -ся. Cм. благословляти, -ся.
Галювання, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. галювати.
Кутасик, -ка, м. 1) Ум. отъ кутас. 2) мн. Раст. Silene inflata. Вх. Пч. I. 13.
Лісни́чиха, -хи, ж. Жена лѣсничаго.
Накочува́ти 1, -чу́ю, -єш, гл. Прикочевать. Накочувала сарана (про діти). Ном. № 9247.
Погодонька, -ки, ж. Ум. отъ погода.
Покотело, -ла, с. Кружокъ (деревянный, металлическій). Мов покотело червоніє крізь хмару — сонце занялось. Шевч. (КС. 1885. ІІІ. 521).
Приворожувати, -жую, -єш, сов. в. приворожити, -жу, -жиш, гл. Приколдовывать, приколдовать О. 1862. X. 11.
Сужена, -ної, ж. Суженая. Сужена не огужена. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИЛУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.