Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гилун

Гилун, -на, м. 1) Мужчина или самець съ однимъ ядромъ. Мил. М. 88. Cм. ґилун. 2) Челокѣкъ, имѣющій грыжу. 3) Вареникъ съ мясомъ. Марков. 151.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЛУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЛУН"
Вибити, -ся. Cм. вибивати, -ся.
Двійня́та, -ня́т, с. мн. Двойни, близнецы.
Дрімни́ці, -ни́ць, ж. мн. = дрімки, дрімливиці. А соньки в головоньки, а дрімниці в очиці. Мил. 36.
Лу́павка, -ки, ж. Зазубрина (на косѣ). Лубен. у.
Нишкавка, -ки, ж. Проныра, пролаза.
Трава, -ви, ж. Трава. На ледачій землі і трава не росте. Ном. Ум. травка, травонька, травочка, травиця, травичка, травиченька. Щоби сіно не зчорніло і в полі травиця. Чуб. V. 14.
Тузяка, -ки, м. Ув. отъ туз.
Цаль, -ля, м. Дюймъ. Та як бехнуло (кинуло), то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило. МВ. (КС. 1902. X. 156). Одрізав на три цалі.
Ціпа-ціпа, меж. = ціп 2. Вх. Уг. 274.
Чорнобров, -ва, -ве = чорнобрив. Чом, чом, чорнобров, чом до мене не прийшов? Грин. III. 675.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИЛУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.